На 92 році життя помер Михайло Горбачов, який зламав прогнившу консервативну радянську систему, яка задихалася від нафталінового політбюро."Перестройку" вважають головною справою життя М. Горбачова і провідною подією XX століття, що змінила хід історії та вплинула на різні фактори і процеси в світі (поруч із Жовтневою революцією та перемогою над фашизмом). 25 грудня 1991 року, коли весь світ з давних-давен святкує Різдво – сталася дуже значима і надзвичайна подія для усього світу: впав, мега-проект комуністичної пропаганди - радянський союз.
(Цьогоріч 32 роки з часу даної події).
(Цьогоріч 32 роки з часу даної події).
Насправді М. Горбачов намагався виправити скривлений хребет соціалізму та мав щирі бажання врятувати Союз від розвалу. Однак, процес не можна було вже зупинити, адже падіння було передбаченим задовго. З самого початку появи цієї країни на карті - проти неї працювали країни, політичні об'єднання та цілі інституції. Так, у 1977 році, коли на міжнародній арені союз одягав маску справедливості та непорочності, насправді в державі переслідувалися дисиденти, інакомислячі та люди за релігійними переконаннями, в одній з церков ХВЄ прозвучало пророцтво, що «система рухне, як карточний домік без жодного пострілу, бо безбожників справа загине».
Мало хто вірив тоді в таке, адже ідеологічна кампанія була на піку своєї могутності, але, разом з тим, достатньо відчутно хиталися економічні підвалини застою. Тоталітарна машина, де за примхою чи хворобливою психікою Диктатора, що перемолотила мільйони невинних жертв: інтелігенції, вчених і талановитих людей за релігійними переконаннями, мільйонні жертви голодоморів – не мала права на існування. Це заявив прем'єр-міністр Британії У. Черчіль, який називав срср причиною початку протистояння та холодної війни в світі. Також у своєму виступі перед Національною асоціацією євангелістів США у Флориді 8 березня 1983 Рональд Рейган публічно назвав СРСР «Імперією зла» (а також «центром Зла в сучасному світі») і оголосив своїм головним завданням боротьбу з ним до переможного кінця. Адже сам Рейган був баптистом і знав стан речей щодо переслідування віруючих та кількість відбування покарання за переконання. Про це звучало неодноразово на переговорах між двома лідерами на вищому рівні. До Радянського Союзу «імперіями зла» американські публіцисти та літератори називали Римську імперію в період до прийняття християнства, Галактичну Імперію тощо. Несподівано для усіх на політичній арені появляється порівняно молодий генсек, який не визнавав підготовлених текстів і промов – Михайло Горбачов. Він мав свою думку, позицію та переконання, які сформувалися в нього з дитинства та на основі знань, що насправді робилося та відбувалося в країні. Саме він зробив неймовірний подарунок на Різдво політичним лідерам Заходу, та, власне, і для народів світу. Його внутрішня політика та зовнішньополітичний курс значно відрізнявся від усіх попередників. Найперше – це була нелицемірна, пряма та відкрита людина, яка реально оцінювала стан, в якому опинилися усі сфери життя республік. Також він вважав, що такий стан речей на міжнародній арені не може більше існувати, бо Третя світова нікому не потрібна. Він відкрито заявив про те, що гонка озброєнь послабила економіку країни і продовжує її падіння. Це йому було відомо з перших уст, бо в політичних кругах Михайло Сергійович був давно. Від самого початку зверхня та антигуманна політика наддержави йому була неприйнятна: переслідування за релігійними переконаннями та інакодумство, цензуру вважав дикунством. Про нелюдську політику совєтів та обдирання села знав з дитинства.
Перший і останній президент срср має українське коріння, так як мати його була українкою. Народився в селі Привольне (зараз Красногвардійський район Ставропольський край), у селянській сім'ї. Батько — Горбачов Сергій росіянин. Під час голоду 1932—1933 років село дуже постраждало, зокрема, троє з шести дітей Андрія Мойсеєвича Горбачова (діда політика) померли, а його в 1934 році за відмову вступати до колгоспу арештували й засудили на заслання в Сибір, де рік провів на лісоповалі під Іркутськом. Дружина Степанида залишилась з двома дочками (Анастасією, Олександрою) й сином Сергієм. Мати — Гопкало Марія Пантиліївна українка. Працювала ланковою в колгоспі, не знала грамоти, була набожною, у покутті влаштувала іконостас, любила співати українських пісень. У дитинстві Михайло спочатку розмовляв українською (троюрідний брат Іван Рудченко називав його «хохляк»). Із 13 років періодично поєднував навчання в школі із роботою в МТС і в колгоспі. Із 15 років працював помічником комбайнера машинно-тракторної станції. Пройшов шлях від роботи на полі в колгоспі до працівника прокуратури після закінчення юридичного факультету університету імені Ломоносова.
Генсек та Президент срср 1990–1991рр. проводив ліберальні реформи всередині країни, які призвели до появи багатопартійності; спробував обмежити гонку озброєнь. Нагороджений Нобелівською премією миру 1990 року за політику «від конфронтації до співробітництва».
Перебуваючи на вершині влади, Горбачов проводив численні реформи і кампанії, які в подальшому привели до ринкової економіки, знищення монопольної влади КПРС і розпаду срср. Бо диктатура та репресивна політика компартії йому відома не з книг – від неї постраждала його особисто родина. І хоча оцінка діяльності Горбачова і досі суперечлива: консервативні політики критикували його за економічну розруху, розвал Союзу та інші наслідки перебудови; радикальні політики критикували його за непослідовність реформ і спробу зберегти колишню центрально-плановану економіку і соціалізм, - багато радянських, пострадянських та зарубіжних політиків і журналістів вітали реформи Горбачова, демократію і гласність, закінчення холодної війни, об'єднання Німеччини. Оцінка діяльності Горбачова за кордоном носить більш позитивну оцінку, якого визнали людиною № 1 у ХХ столітті за його ліберальні і сміливі кроки. Справді, одна людина зробила радикальний поворот у своїй країні та у світі в цілому:
Генсек та Президент срср 1990–1991рр. проводив ліберальні реформи всередині країни, які призвели до появи багатопартійності; спробував обмежити гонку озброєнь. Нагороджений Нобелівською премією миру 1990 року за політику «від конфронтації до співробітництва».
Перебуваючи на вершині влади, Горбачов проводив численні реформи і кампанії, які в подальшому привели до ринкової економіки, знищення монопольної влади КПРС і розпаду срср. Бо диктатура та репресивна політика компартії йому відома не з книг – від неї постраждала його особисто родина. І хоча оцінка діяльності Горбачова і досі суперечлива: консервативні політики критикували його за економічну розруху, розвал Союзу та інші наслідки перебудови; радикальні політики критикували його за непослідовність реформ і спробу зберегти колишню центрально-плановану економіку і соціалізм, - багато радянських, пострадянських та зарубіжних політиків і журналістів вітали реформи Горбачова, демократію і гласність, закінчення холодної війни, об'єднання Німеччини. Оцінка діяльності Горбачова за кордоном носить більш позитивну оцінку, якого визнали людиною № 1 у ХХ столітті за його ліберальні і сміливі кроки. Справді, одна людина зробила радикальний поворот у своїй країні та у світі в цілому:
- Перебудова та різкі заходи з введення ринкової економіки і демократії (кроки від соціалізму до капіталізму);
- Реформа влади, запровадження виборів до Верховної Ради та у місцеві Ради на альтернативній основі (демократія справжня, а не декларативна та командна);
- Повернення з політичного заслання радянського вченого і дисидента, лауреата Нобелівської премії А. Д. Сахарова, припинення кримінальних переслідувань за інакомислення (члени родини політика постраждали від таких репресій);
- Гласність, фактичне зняття партійної цензури на засоби масової інформації та твори культури (діячі культури почали виймати твори з під столу, заснування різних громадських організацій);
- Реформа КПРС, яка призвела до утворення всередині неї кількох політичних платформ, а в подальшому — скасування однопартійної системи і зняття з КПРС конституційного статусу «керівної і спрямовуючої сили» ( сам генсек розумів гнилість та неперспективність компартії, адже соцмодель себе вичерпала і показала значну відсталість від капіталістичного світу);
- Реабілітація жертв сталінських репресій, не реабілітованих раніше за Хрущова (вважав злочином та недопустимістю переслідування людей за релігійними переконаннями, бо сам отримав задатки вір в родині);
- Ослаблення контролю над соціалістичним табором (доктрина Сінатри), що призвело, зокрема, до зміни влади в більшості соціалістичних країн, об'єднання Німеччини, закінчення холодної війни (останнє в США зазвичай розцінюється як перемога американського блоку (вважав свинством втручання у внутрішні справи інших народів);
- Припинення війни в Афганістані і виведення радянських військ ( з самого початку війни вважав конфлікт у мусульманській країні чужим для союзу).
- Реформа влади, запровадження виборів до Верховної Ради та у місцеві Ради на альтернативній основі (демократія справжня, а не декларативна та командна);
- Повернення з політичного заслання радянського вченого і дисидента, лауреата Нобелівської премії А. Д. Сахарова, припинення кримінальних переслідувань за інакомислення (члени родини політика постраждали від таких репресій);
- Гласність, фактичне зняття партійної цензури на засоби масової інформації та твори культури (діячі культури почали виймати твори з під столу, заснування різних громадських організацій);
- Реформа КПРС, яка призвела до утворення всередині неї кількох політичних платформ, а в подальшому — скасування однопартійної системи і зняття з КПРС конституційного статусу «керівної і спрямовуючої сили» ( сам генсек розумів гнилість та неперспективність компартії, адже соцмодель себе вичерпала і показала значну відсталість від капіталістичного світу);
- Реабілітація жертв сталінських репресій, не реабілітованих раніше за Хрущова (вважав злочином та недопустимістю переслідування людей за релігійними переконаннями, бо сам отримав задатки вір в родині);
- Ослаблення контролю над соціалістичним табором (доктрина Сінатри), що призвело, зокрема, до зміни влади в більшості соціалістичних країн, об'єднання Німеччини, закінчення холодної війни (останнє в США зазвичай розцінюється як перемога американського блоку (вважав свинством втручання у внутрішні справи інших народів);
- Припинення війни в Афганістані і виведення радянських військ ( з самого початку війни вважав конфлікт у мусульманській країні чужим для союзу).
Прийшовши до влади, Горбачов спробував поліпшити відносини з США і Західною Європою. Однією з причин цього було бажання знизити непомірні військові витрати (25 % держбюджету срср). У роки «перебудови» зовнішньополітичний курс срср зазнав серйозних змін. Причиною цього стало зниження темпів економічного зростання і стагнація економіки в першій половині 1980-х років. Радянський Союз був більше не в змозі витримувати гонку озброєнь, нав'язувану США. За роки свого правління Горбачов висунув безліч мирних ініціатив. В 1987 році була досягнута домовленість про ліквідацію в Європі радянських та американських ракет середньої і малої дальності. Уряд срсрв односторонньому порядку оголосило мораторій на випробування ядерної зброї.
Політик зайняв гуманну та нелицемірну позицію і в питанні офіційного визнання радянської відповідальності за Катинь, відмовився сфальсифікувати дані і вирішив видати полякам все, як є.
22 лютого1990 р. завідувач Міжнародного відділу ЦК КПРС В. Фалін направив на ім'я Горбачова записку, в якій повідомив про нові архівні знахідки, що доводять зв'язок між відправленням поляків з таборів навесні 1940 року та їх розстрілом. Він вказував, що опублікування таких матеріалів повністю підірве офіційну позицію радянського уряду (про «недоведеність» і «відсутності документів») і рекомендував терміново визначитися з новою позицією. У зв'язку з цим пропонувалося повідомити Ярузельському, що прямих свідчень (наказів, розпоряджень і т. д.), що дозволяють назвати точний час і конкретних винуватців катинської трагедії, не знайдено, але "на підставі зазначених індіцій можна зробити висновок про те, що загибель польських офіцерів у районі Катині — справа рук НКВД і персонально Берія і Меркулова. "
13 квітня1990 року, під час візиту до Москви Ярузельського було опубліковано заява ТАРС про Катинську трагедію, що свідчило:
Горбачов передав Ярузельському виявлені етапні списки НКВС з Козельська, з Осташкова та із Старобільська.
27 вересня1990 Головна військова прокуратура срср почала розслідування кримінальної справи за фактом убивств у Катині, яке отримало порядковий номер 159. Розслідування, розпочате Головною військовою прокуратурою срср, було продовжено Головною військовою прокуратурою РФ і велося до кінця 2004 р.; в ході його були допитані свідки і учасники розправ над поляками.
15 жовтня1990 р. М. С. Горбачов був удостоєний Нобелівської премії миру 10 грудня 1990 на церемонії вручення в Осло замість Горбачова за його дорученням Нобелівську премію отримував заступник міністра закордонних справ Анатолій Ковальов.
У березні 2021 року М. Горбачов у доброму здоров’ї, свідомий, при власному розумі, відсвяткував своє 90-ліття. Його вітали перші особи різних країн світу:
«Ваші мужні дії на знак миру і свободи не забуті в Німеччині, – йдеться в привітанні, опублікованому на сайті президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра. – Своїми політичними діями, а також своєю довірою до єдиної Німеччини Ви зробили вирішальний внесок у мирне подолання розколу європейського континенту». Багато радянських, пострадянських та зарубіжних політиків і журналістів вітали реформи Горбачова, демократію і гласність, закінчення холодної війни, об’єднання Німеччини.
Політичного світового лідера неодноразово визнавали «Людиною року», а також «Людиною №1 ХХ століття», за те, що він зробив неоціненний вклад в розвал тоталітарної, мілітарної, машини, яка сама йшла до прірви і тягла за собою інших. Лауреат Нобелівської премії миру (1990), 2009 року став лауреатом німецької премії «Квадрига» ( німці його любили та поважали за внесок в руйнування Берлінської стіни та об'єднання Німеччини). Зміни були колосальними: завершення холодної війни, розвал соцтабору, завершення процесу втручання у внутрішні справи країн світу, початок політики роззброєння та початок епохи боротьби за мир, нації з різними мовами, культурами, релігіями, які на 69 років були взяті в полон під назвою "радянський народ" - розпочали незалежне будівництво своїх країн.
Політик зайняв гуманну та нелицемірну позицію і в питанні офіційного визнання радянської відповідальності за Катинь, відмовився сфальсифікувати дані і вирішив видати полякам все, як є.
22 лютого1990 р. завідувач Міжнародного відділу ЦК КПРС В. Фалін направив на ім'я Горбачова записку, в якій повідомив про нові архівні знахідки, що доводять зв'язок між відправленням поляків з таборів навесні 1940 року та їх розстрілом. Він вказував, що опублікування таких матеріалів повністю підірве офіційну позицію радянського уряду (про «недоведеність» і «відсутності документів») і рекомендував терміново визначитися з новою позицією. У зв'язку з цим пропонувалося повідомити Ярузельському, що прямих свідчень (наказів, розпоряджень і т. д.), що дозволяють назвати точний час і конкретних винуватців катинської трагедії, не знайдено, але "на підставі зазначених індіцій можна зробити висновок про те, що загибель польських офіцерів у районі Катині — справа рук НКВД і персонально Берія і Меркулова. "
13 квітня1990 року, під час візиту до Москви Ярузельського було опубліковано заява ТАРС про Катинську трагедію, що свідчило:
| Виявлені архівні матеріали у своїй сукупності дозволяють зробити висновок про безпосередню відповідальність за лиходійства в Катинському лісі Берії, Меркулова та їхніх підручних. Радянська сторона, висловлюючи глибоке співчуття у зв'язку з Катинською трагедією, заявляє, що вона представляє один із тяжких злочинів сталінізму. |
27 вересня1990 Головна військова прокуратура срср почала розслідування кримінальної справи за фактом убивств у Катині, яке отримало порядковий номер 159. Розслідування, розпочате Головною військовою прокуратурою срср, було продовжено Головною військовою прокуратурою РФ і велося до кінця 2004 р.; в ході його були допитані свідки і учасники розправ над поляками.
15 жовтня1990 р. М. С. Горбачов був удостоєний Нобелівської премії миру 10 грудня 1990 на церемонії вручення в Осло замість Горбачова за його дорученням Нобелівську премію отримував заступник міністра закордонних справ Анатолій Ковальов.
У березні 2021 року М. Горбачов у доброму здоров’ї, свідомий, при власному розумі, відсвяткував своє 90-ліття. Його вітали перші особи різних країн світу:
«Ваші мужні дії на знак миру і свободи не забуті в Німеччині, – йдеться в привітанні, опублікованому на сайті президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра. – Своїми політичними діями, а також своєю довірою до єдиної Німеччини Ви зробили вирішальний внесок у мирне подолання розколу європейського континенту». Багато радянських, пострадянських та зарубіжних політиків і журналістів вітали реформи Горбачова, демократію і гласність, закінчення холодної війни, об’єднання Німеччини.
Політичного світового лідера неодноразово визнавали «Людиною року», а також «Людиною №1 ХХ століття», за те, що він зробив неоціненний вклад в розвал тоталітарної, мілітарної, машини, яка сама йшла до прірви і тягла за собою інших. Лауреат Нобелівської премії миру (1990), 2009 року став лауреатом німецької премії «Квадрига» ( німці його любили та поважали за внесок в руйнування Берлінської стіни та об'єднання Німеччини). Зміни були колосальними: завершення холодної війни, розвал соцтабору, завершення процесу втручання у внутрішні справи країн світу, початок політики роззброєння та початок епохи боротьби за мир, нації з різними мовами, культурами, релігіями, які на 69 років були взяті в полон під назвою "радянський народ" - розпочали незалежне будівництво своїх країн.
Отож, 25 грудня направду визначний день. Часто звучить питання до політика - заява про зречення посту президента та розвал срср прозвучала спеціально саме в цей день? Та політик завжди запевняє, що все сталося спонтанно і випадково...)
Отставка Горбачева. Заявление 25.12.1991. Полная версия (youtube.com)Світлана Коток
