Міжнародний день лікаря (International Doctor's Day) - це свято солідарності лікарів у всьому світі. Відзначати його запропонували Всесвітня організація охорони здоров'я та міжнародна гуманітарна організація "Лікарі без кордонів", яка була створена 1971 року. Її співробітники, незалежно від національності чи релігії, надають медичну допомогу всім, хто її потребує, у разі стихійних лих, епідемій, збройних конфліктів, а також проводять просвітницьку роботу в боротьбі зі СНІДом і наркоманією.
Змія вже дуже давно використовується як символ аптекарів та лікарів. Змія є символом медицини, але часто навіть самі медики не завжди знають чому це так. Завдяки іконографії історії фармацевтики більшість просто спостерігають, як символ змії з’являється, обвиваючи палицю , а пізніше чашу (через те, що зміїний яд використовують у фармацевтиці). Прийнято, як і завжди пов’язувати цю історію з різними міфами та епопеями стародавніх Греції чи Риму, з їхніми язичницькими богами та богинями, але насправді історія взята із Старого Заповіту Книги «Вихід». Тобто, - усі дороги ведуть не до Риму, а до Біблії...
«І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський, щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя» – Єв. Iвана 3:14,15.
Ісус сказав ці слова Нікодимові, фарисеєві, «начальнику юдейському», «учителеві Ізраїльському» і тому добре обізнаному в Святому Писанні. Опис про піднесення Мойсеєм змія з бронзи (міді) знаходиться в Чис. 21:4-9.
Як відомо в Землю Обітовану після соракарічних скитань по пустелі увійшло лише дві людини, які вийли з Єгипту, - усі інші це ті, що народились в пустелі.
Коли для народу тілесного Ізраїлю нарешті наблизився кінець сорокарічного випробування в пустині і настала пора рухатись вперед та ввійти в обіцяний ханаанський край на схід від Йордану, то вони намагалися піти найкоротшим шляхом, через Едом. Та Едомляни – потомки Ісава – відхилили їхнє прохання і пригрозили війною, якщо вони спробують пройти через Едом (Чис. 20:14-21). Тому Ізраїль подорожував «з Гор-гори дорогою (північного рукава) Червоного моря (поблизу затоки Акаба), щоб обійти едомський край» (4в.).
Але цей шлях пролягав через глибоку пустелю «І підупала душа того народу в тій дорозі» – через їхні потреби, особливо через нездійснення надії на легший шлях. Їх бунтарський дух знову спалахнув і вони ремствували проти Мойсея та проти Бога, заявляючи, що умови їхнього рабства в Єгипті, хоча були суворі, та були кращими від їхній нинішніх умов. Якби вони були вірними Богові та довіряли Його мудрості, любові та силі, то їх труднощі були б полегшені, а їх гіркість стала б солодшою.
Ізраїльтяни ремствували на увесь Божий порядок, особливо скаржачись, що там не було води, і що манна, яку вони збирали щодня для їжі, була надто легка – не достатньо поживна для них; вони тужили за казанами єгипетського м’яса та цибулі (5 в.; порівняй з Вих. 16:3).
Такі змії зустрічаються на тих теренах пустині і вони дуже люті та отруйні. Їх укус так запалює нервову систему, що викликає відчуття горіння всього тіла, часто призводячи до смерті протягом кількох годин. Опис натякає, що ці змії з’явилися в тому випадку у надзвичайно великій кількості, без сумніву як кара для бунтівничих Ізраїльтян. Нестерпний біль людей посилювався ядовитими укусами, призводячи до багатьох смертей серед ізраїльських родин. Вони почали усвідомлювати, що це Божа кара на них, і благали Мойсея про допомогу, кажучи: «Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв. І молився Мойсей за народ» (7 в.).
Ісус сказав ці слова Нікодимові, фарисеєві, «начальнику юдейському», «учителеві Ізраїльському» і тому добре обізнаному в Святому Писанні. Опис про піднесення Мойсеєм змія з бронзи (міді) знаходиться в Чис. 21:4-9.
Як відомо в Землю Обітовану після соракарічних скитань по пустелі увійшло лише дві людини, які вийли з Єгипту, - усі інші це ті, що народились в пустелі.
Коли для народу тілесного Ізраїлю нарешті наблизився кінець сорокарічного випробування в пустині і настала пора рухатись вперед та ввійти в обіцяний ханаанський край на схід від Йордану, то вони намагалися піти найкоротшим шляхом, через Едом. Та Едомляни – потомки Ісава – відхилили їхнє прохання і пригрозили війною, якщо вони спробують пройти через Едом (Чис. 20:14-21). Тому Ізраїль подорожував «з Гор-гори дорогою (північного рукава) Червоного моря (поблизу затоки Акаба), щоб обійти едомський край» (4в.).
Але цей шлях пролягав через глибоку пустелю «І підупала душа того народу в тій дорозі» – через їхні потреби, особливо через нездійснення надії на легший шлях. Їх бунтарський дух знову спалахнув і вони ремствували проти Мойсея та проти Бога, заявляючи, що умови їхнього рабства в Єгипті, хоча були суворі, та були кращими від їхній нинішніх умов. Якби вони були вірними Богові та довіряли Його мудрості, любові та силі, то їх труднощі були б полегшені, а їх гіркість стала б солодшою.
Ізраїльтяни ремствували на увесь Божий порядок, особливо скаржачись, що там не було води, і що манна, яку вони збирали щодня для їжі, була надто легка – не достатньо поживна для них; вони тужили за казанами єгипетського м’яса та цибулі (5 в.; порівняй з Вих. 16:3).
Такі змії зустрічаються на тих теренах пустині і вони дуже люті та отруйні. Їх укус так запалює нервову систему, що викликає відчуття горіння всього тіла, часто призводячи до смерті протягом кількох годин. Опис натякає, що ці змії з’явилися в тому випадку у надзвичайно великій кількості, без сумніву як кара для бунтівничих Ізраїльтян. Нестерпний біль людей посилювався ядовитими укусами, призводячи до багатьох смертей серед ізраїльських родин. Вони почали усвідомлювати, що це Божа кара на них, і благали Мойсея про допомогу, кажучи: «Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв. І молився Мойсей за народ» (7 в.).
За Божою вказівкою Мойсей підніс на жердині змія, зробленого з латуні (або міді – 8, 9 в.), який, очевидно, був досить великим предметом і міг бути здалеку побачений Ізраїльтянами. У такий спосіб Бог прагнув дати Ізраїлю урок віри. Вони грішили й були карані за ті гріхи, але Його милосердя проявилося до тих, хто через віру це усвідомлював. Без сумніву, опис вогняних зміїв, виготовлення Мойсеєм мідяного змія, вилікування покусаних Ізраїльтян через споглядання на нього справляв глибоке враження на пізніші покоління, оскільки це було пов’язане з ними та виставленим змієм. Не дивно, що через деякий час, за згодою відступних вождів ізраїльського народу, розпочалося віддавання честі та кадіння мідному змієві. Ми знаємо, що той гріх ідолопоклонства мав місце, бо це записано в Святому Письмі. Є сказано, що цар Єзекія під час свого царювання, в своїх добрих починаннях, серед іншого «понищив пагірки, і поламав стовпи для богів, і стяв Астарту, і розбив мідяного змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехуштан» 2Цар. 18:4.4 І рушили вони від Гор-гори шляхом до Червоного моря, щоб оминути Едом-землю. Та люди в дорозі підупали на дусі,
5 і почали вони нарікати на Бога й на Мойсея: “Для чого вивели ви нас із Єгипту, - щоб повмирати в цій пустелі? Хліба нема, води нема, а той легенький хліб набрид нам!”
6 Тоді Господь наслав на людей вогненних гадюк, і почали вони кусати їх. І вимерло в Ізраїля сила народу.
7 Прийшли люди до Мойсея та й кажуть: “Згрішили ми, бо говорили проти Господа й проти тебе; помолися ж до Господа, щоб віддалив від нас гадюк.” І Мойсей помолився за народ.
8 Господь же мовив до Мойсея: “Зроби собі вогненну гадюку й повісь її на стовпі, а як укусить когось гадюка, то він погляне на неї й зостанеться живий.”
9 І зробив Мойсей мідяного змія й повісив його на стовпі; і коли когонебудь кусала гадюка, то він звертав очі на мідяного змія й лишався живий. Продовжуючи ремствування й нарікання, Ізраїльський народ звинуватив Бога й Мойсея, що їх вивели з Єгипту, щоб умертвити в пустелі. Вони знехтували тією дивовижною манною, через яку Бог щоденно давав їм життя, назвали її непридатною й остогидлою їжею. І тоді Бог продемонстрував їм, хто ж все-таки несе життя, а хто – смерть.Величезна кількість отруйних змій, фактично, уособлювали діла диявола, який через гріх вів людину до смерті.
І ще одна деталь, наостанок. Історія зі змієм мала продовження у старозаповітні часи. У 2-й Книзі Царів ми знаходимо, що через багато століть, уже ближче до часу виселення десяти колін Ізраїлю царем ассирійським, цар Єзекія
У Біблії описується, що ізраїльтяни були під великим враженням цієї події, адже назвали мідяного змія – нехуштан і кадили йому як богу, поки цар Єзекія не знищив усіх пагірків, де кадили язичники.
Ось що говориться в 2 Книзі Царів.
«І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив був його батько Давид.4 Він понищив пагірки, і поламав стовпи для богів, і стяв Астарту, і розбив мідяного змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехуштан.5 Він надіявся на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма царями Юдиними, ані між тими, що були перед ним».
Цей мідний змій служив прообразом Христа Спасителя. Христос розіп`яв з Собою на хресті всі наші гріхи, і ми тепер, дивлячись на нього, зціляємося від гріхів своїх і спасаємося від вічної смерті.
За час сорокалітнього подорожування всі євреї, які вийшли з Єгипту дорослими, повмирали, крім Ісуса Навина і Халева, які в жодному разі не оступились від Бога. У пустелі народилось нове покоління, якому було суджено вступити в землю обітовану.
Ця історія вкотре нам показує, що Бог неприймає людей-маятників і врешті-решт вони зазнають поразки.
«5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана. 6 Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. 7 Нехай бо така людина не гадає, що дістане щось від Господа. 8 Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх. ..»
Якова 1:5-8
Світлана Коток
