Гасло "Слава Україні!" та відповідь на нього "Героям слава!" мають довгу історію. Його використовували понад сто років - спершу борці за незалежність України, потім патріотично налаштовані громадяни вже у вільній Україні, нині це головне гасло для більшості українців, яке впізнають далеко за межами країни.
19 квітня 1920 року вітання "Слава Україні!" було офіційно запроваджене в українській армії під час час Українських визвольних змагань.
У наказі від 19 квітня 1920 року вперше зафіксовано офіційне вживання гасла: «Всім частям армії на похвалу, а то подяку за службу Україні відповідати: "Слава Україні!"». Сталось це наприкінці першого Зимового походу.
У 1920-х повстанці Холодного Яру віталися тими самими словами. Юрій Горліс-Горський у романі "Холодний Яр" описав: «"Слава Україні!" — відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість "Здоров!" вітатися "Слава Україні!", а відповідається — "Україні слава!"». Свідки тих подій згадують й інші варіанти відповіді: "Навіки слава!" або просто "Слава!".
Таке рідне і символічне для кожного українця гасло «Слава Україні!» має понад сторічну історію. Його використовували борці за незалежність і свободу в Україні, як у часи, коли країна була окупована, так і за незалежності.
Що об’єднує Тараса Шевченка, Степана Бандеру та Білла Клінтона? Виявляється, всі вони в різний час і в дещо різній формі вживали словосполучення "Слава Україні!". А от Михайло Грушевський його уникав — вважав надто радикальним. Ще 10 років тому за вживання цього гасла вас назвали б бандерівцем чи бандерівкою, а то й нацистом чи нацисткою. Сьогодні воно є офіційним в українському війську та поліції, його друкують на футболках і співають у поппіснях. Спробуймо з’ясувати історію такої трансформації.
Російська пропаганда постійно стверджує, що гасло – спадщина бандерівців. Це не так, адже виникло воно раніше за бандерівський рух. Історичні дані свідчать, що «Слава Україні!» та відповідь «По всій землі слава!» стали широко використовувати представники харківської студентської громади наприкінці ХІХ століття. Саме вони згодом заснували Революційну українську партію і Українську національну партію – першу націоналістичну групу.
Популяризація гасла у ХХ столітті
Традиція так вітатися стала розповсюдженою у часи перших визвольних змагань у 1917-1920 роках. Саме тоді наша Батьківщина робила перші кроки до незалежності і хоч ненадовго, але проголосила її.
У Києві, коли революція тільки розпочиналася, на мітингах можна було почути лозунг «Хай живе автономія України!» та відповідь на нього «Слава! Слава Україні!».
Зазначимо, що в 1917 році у селі Діївка під тодішнім Катеринославом (наразі це частина м. Дніпро) відбувся мітинг селян, які виголошували «Слава Україні!». А у Шостці, коли містяни робили декларацію на підтримку ІІІ універсала, партійні діячі піднялися і вимовили «Слава Україні!». Відмовилися від гасла лише більшовики.
У липні 1917 року «Слава Україні!» лунала з першого корабля Чорноморського флоту з жовто-блакитним прапором.
Під час війни з більшовиками з цим гаслом ішли на поле бою. Використовували його в різних регіонах та угрупованнях: від пластунів Галичини до чорних козаків УНР і холодноярців. Додамо, що саме в Холодному Яру встановили пам`ятник гаслу в 2017 році.
Офіційним гасло стало у 1920 році, коли командувач Армії УНР Михайло Омелянович-Павленко офіційним наказом затвердив вітання «Слава Україні!». Однак, у ті часи відповідати треба було «Слава! Слава! Слава!».
Цікаво, що у 20-30-х роках ХХ століття про гасло почали забувати. Це пояснюється тим, що після поразок у боротьбі виголошувати про славу недоречно, тому деякі лідери казали «Хай живе Україна!».
У контексті історії «Слава Україні!» не можна оминути Організацію українських націоналістів (ОУН) і Степана Бандеру. Під час Варшавського судового процесу над Бандерою у 1936 році одна дівчина, яку теж судили, вигукнула «Слава Україні!». Після цього кожен член ОУН, що приходив на наступні процеси, вітався цим гаслом. Додамо, що вони розуміли, що отримають за це покарання.
З часом усі політичні партії, навіть ті, що конфліктували з ОУН, почали використовувати гасло у своїх промовах. Таким чином у 1936 році «Слава Україні!» знову стало загальнодержавним гаслом.
Повне гасло «Слава Україні! - Героям слава!» затвердило на своїх зборах у 1941 році бандерівське крило ОУН. Та поширили його бійці Української повстанської армії (УПА), яка була активною в 1942-1960-х роках у Західних областях України.
Після придушення збройного спротиву ОУН-УПА, СРСР заборонило цей вигук на тривалий час.
Не можна сказати, що це відбувалося без перешкод. Західні політологи критикували діячів Євромайдану — зокрема Олега Тягнибока та Євгена Нищука — за активне використання гасла на сцені. Боялися, що це відштовхне прихильників змін зі сходу та півдня країни. Історик Джон-Пол Химка стверджував, що в основі ідентичности українців під час і після Євромайдану стала "галицька політична культура". Андреас Умланд писав, що для цих регіонів "герої" означає саме УПА, які вбивали червоноармійців, які боролися проти німецького нацизму. У 2015 році УЄФА не дозволив вболівальникам київського "Динамо" вивісити банер з цією фразою на матчі з французьким "Ґінґамом". Але вже 2021-го з’явилася нова форма збірної України з футболу з цим написом. Через протести росіян на футболках не дозволили розмістити відповідь "Героям слава!". Проте першу частину залишили. У цій формі наші хлопці вийшли у чверть фінал Євро.
26 лютого 2014 року в Сімферополі пройшов велелюдний мітинг кримських татар, на якому вони скандували "Слава Україні!". Невдовзі гасло набуло популярности й у військовому середовищі. Вже 5 лютого 2018 року Уряд ввів це вітання як офіційне для ЗСУ. На День Незалежности того ж таки року відроджене гасло вперше пролунало на параді — ще і як символ 100-річчя української державности. У жовтні того ж року Парламент запровадив вітання "Слава Україні!" у війську та поліції.
Гасло «Слава Украіїні!» вже стало частиною нашоії ідентичності. Кожного разу, промовляючи ці слова, ми вшановуємо нашу Батьківщину і кожного героя, який боровся і продовжує боротьбу за незалежність краіїни.
