Рівне:

Створення та просування сайтів

Страдницьким шляхом Божого Сина

Головна 30-лип, 2008, 19:559 prov 2 352
Мрія кожного православного – пройти хресною ходою Спасителя. Цьому сприяє і та обставина, що туристи, які відпочивають в Єгипті, мають можливість побувати з одноденною екскурсією на Святій Землі. Зрозуміло, нею скористалась і рівнянка Наталія Яноші, котра змалку мріяла відвідати Єрусалим. Медпрацівник люб’язно погодилась розповісти про побачене і почуте. Бо ще раз переконалась: ніхто не справив більшого впливу на світ, ніж селянський син із Лазарету. Хоч і народивсь у простій родині, та мільйони людей звуть його царем над царями і богом над богами. Подорожуючи по Галілеї, він розповідав (притчами) про царство Боже, творив чудеса, звав учнів йти проповідницьким шляхом. І звучав голос пророка, якому була удостоєна місія перемогти смерть.
Єрусалим називають „Священним Містом”, „Містом Пророків”, „Містом Світу”. Тут навіть каміння – свідок минувшини, бачило не лише велич діянь Сина Божого, але й останні дні його. Він молився на Оливковій горі, мощеними бруківкою вулицями пройшов до Голгофи, з вершини Оливкової гори вознісся на небо, пообіцявши прийти на землю ще раз. До речі, мусульмани вірять, що звідси їх пророк Мухаммед теж вознісся на небо.
Оливкова гора. Тут не лише часто бував Ісус із учнями, після тайної вечері у Гефсиманію (до підніжжя гори) Іуда привів римських воїнів, аби арештувати вчителя. Свою назву гора отримала від оливкових гаїв, які можна побачити і зараз. Гіди запевняють, що 22 оливкові дерева посаджено більше двох тисяч років тому.
Перелік храмів у цій місцині зайняв би чимало місця. Назвемо каплицю Вознесіння (нині це мечеть мусульман), де побачите камінь з відбитком стопи Христа… Православна церква, зведена на руїнах візантійської в пам’ять про Іоана Хрестителя… Лютеранська церква Вознесіння… Церква „Отче наш” (споруджена в VI ст. н.е.)… Францисканська церква „Плач Господній” (її купол виконаний у вигляді сльози)… Гефсиманська базиліка – найгарніша із францисканських церков… Церква усіх націй („Базиліка страждань”)… Церква гробниці Діви Марії (вважається, ніби тут могила Богоматері)… Сирійська церква Св.Марка… Католицький монастир Успіня Богоматері… Вірменська церква Аіафи… Церква Св.Анни (1130 рік, присвячена матері Марії)… Церква Св.Гроба Господнього (ніби тут розіп’яли Ісуса)…
Ледь не щотижня католики беруть на плечі хрест і долають 700-метровий страдницький шлях. Нині він вичовганий мільйонами ніг. За два тисячоліття рівень землі на Голгофі „виріс” на п’ять метрів. На шляху – чотирнадцять пам’ятних місць, що залишають в душах вірних почуття невимовного страждання й любові до Сина Божого. Останній шлях його на землі починається в мусульманському кварталі, а закінчується в християнському. Ото до процесії францисканців приєднуються і віруючі-православні, аби пройти по стопах катованого, відчути тягар його страждань.
Зупинка перша: місце вироку. Вважається, ніби преторія („двір закону”) був у фортеці Антонія, північна сторона храмової гори. Сюди, до в’язниці, запроторили перед розп’яттям Ісуса. Нині тут мусульманська школа „Омарія”. Будівлю використовували для військових цілей.
Зупинка друга: несення хреста. Вона включає святилища в місцях винесення вироку та бичування, центр досліджень Біблії та релігійних учень. Тут на плечі засудженого возложили хрест, аби ніс до місця страти.
Зупинка третя: перше падіння. Це зупинка, де знесилений і змучений Ісус вперше впав під вагою хреста. Польські солдати під час Другої світової війни звели тут каплицю, барельєф якої ілюструє цю подію.
Зупинка четверта: зустріч із Богоматір’ю. Кам’яний барельєф встановлений на місці, де син зустрічає матір на своєму останньому шляху. Нині тут церква Св.Богоматері, якою опікується вірменська громада.
Зупинка п’ята: допомога Симона Киринеянина. Францисканська каплиця зведена в честь Симона Киринеянина, який допоміг змученому нести хреста. Звідси дорога веде вверх, на Голгофу.
Зупинка шоста: Вероніка витирає лице знесиленому. Якось під час богослужіння Ісус зцілив жінку. Вдячна за це Вероніка (так звали зцілену) проводила його до місця страти. Коли в дорозі витерла піт з лиця Спасителя, то відбиток лиця зоставсь на хустині.
Зупинка сьома: друге падіння під хрестом. Стовп, поставлений на місці Судних воріт, через які водили засуджених. Тут Ісус вдруге впав під вагою хреста, виходячи з міста через ворота.
Зупинка восьма: звернення до єрусалимських жінок. Син Божий звернувся до жінок, які ридали, аби не плакали за ним, а плакали за дітьми своїми. Поруч хреста на стіні православної церкви читаємо: „Ісус Христос — переможець”.
Зупинка дев’ята: третє падіння. Неподалік майбутнього розп’яття (третє падіння) встановлено пам’ятний обеліск, який став частиною стіни Коптської церкви. В епоху хрестоносців тут був великий монастир, залишки якого збереглись до наших днів.
Зупинка десята: сварка стражників. Зупинка нагадує, що римські воїни з охорони взяли одяг засудженого і почали сперечатись, кому він дістанеться. Нині там облаштовано романську каплицю.
Зупинка одинадцята: місце розп’яття. На вершині Голгофи, де воїни розіп’яли Ісуса, встановлена красива рака, а над нею – велике мозаїчне панно. Декор з часів хрестоносців зображує фігуру мученика.
Зупинка дванадцята: смерть на хресті. У православному олтарі вирізнень місця, де римляни розіп’яли Сина Божого. Основа олтаря – шматок скелі з Голгофи, у ній — велика тріщина, що з’явилась внаслідок землетрусу після смерті Ісуса.
Зупинка тринадцята: зняття з хреста. Після того, як Йосип Аримафейський попросив Пілата віддати йому тіло, аби поховати його за іудейським обрядом, тіло поклали на камінь умащення, який знаходиться при вході в церкву.
Зупинка чотирнадцята: погребання і воскресіння. Це найсвятіше місце в церкві Гроба Господнього. Скульптор на композиції відображає смерть і воскресіння Сина Божого. Тут два приміщення: каплиця ангела і Святий Гроб Господній. Малюнки над гробницею показують саме Воскресіння.
Що ще можна побачити, що цікаве туристу-паломнику? Безлісий горб поблизу гробниці співпадає з описом біблійної Голгофи (на арамейській мові „голгофа” означає „череп”). Гробниця, висічена в скелі, великий камінь закриває вхід, на дверях до погрібальної камери написано: „Його тут немає – він воскрес”.
Можна побувати у вірменському кварталі – центрі національного, релігійного та культурного життя православних вірмен. Можна відвідати єврейський квартал – визнаний центр духовного життя іудеїв упродовж багатьох століть. А ще не обминути Західну стіну, що символізує повернення народу на Землю Обітовану. А знаменита Стіна Плачу – одна з головних святинь євреїв, місце богослужінь і церковних торжеств. Тут чоловіки моляться окремо від жінок. Дехто пише побажання на шматку паперу, вкладає в щілини між каменями, що бачили часи Ірода. Чимало цікавого дізнаєтесь у мусульманському кварталі, де священні місця ісламу переплітаються і мирно існують із багатьма ринками і базарами. Тут можна придбати і антикваріат, і ювелирные украшения интернет магазин украина, шкіряні вироби і східні солодощі, прянощі та арабську каву.
І, безперечно, не випадає обминути густозаселену частину метрополії – нове місто, що бере свій початок у 1860 році. Його квартали розкинулись довкруж центра – Старого міста. Красу Єрусалима найкраще побачите, піднявшись на Оливкову гору.
Окремо скажу про Храм Гроба Господнього. Перед входом у святиню – камінь умащення, де тіло Ісусове, зняте з хреста, змащували оліями перед покладанням у гроб. Ладан, воду, землю, іконки, хрестики, поставлені на камінь-плиту, вважають освяченими. Віряни припадають на коліна, моляться і цілують підніжжя хреста на місцині, де Син Божий був розіп’ятий. Символічна позначка засвідчує місце, де сиділа Пречиста Діва Марія, крізь сльози дивилася на муки свого сина. Довжелезна черга в підземну печеру, вбудовану в каплицю. Тут горять свічки. Ото і є цілющий єрусалимський вогонь – від нього запалюють на короткий час свічки, що теж вважаються освяченими. Вхід до каплиці низький, потрібно нагинатись, аби потрапити на могилу. Тут камені стали свідками найбільшого дива – Воскресіння Сина Божого. При виході із печери ще один символічний знак, так званий Пуп Землі, своєрідний Центр Всесвіту.
Наприкінці ще одне своєрідне спостереження. В Ізраїлі почуєте, що тут давно б заборонили християнам приходити до Храму Гробу Господнього, якби не відчутні прибутки від паломників. За якихось півсотні метрів від святині торгують усім, що вирощують і виробляють на Сході, в спеціальних крамницях, пропонують церковну атрибутику. Бізнесмени на релігії непогано заробляють. Ікону продають за 500 „зелененьких”, хрести – за 30, маленька свічка коштує 3 долари. Бути в Єрусалимі і не придбати сувенір вважається гріхом. Навіть у Йордані, де Іоан хрестив Ісуса, можете скупатись, придбавши сорочку за 12 доларів. Отак і заробляють на стражданнях Сина Божого. А торгівлею зайняті не лише мусульмани, але й іудеї. Тепер зрозумілішими стають настирливі заклики реклами відвідати Святі місця, гнучкі графіки роботи торгових центрів в тамтешньому ортодоксальному світі.
Всього день має турист для ознайомлення з місцями, які любив відвідати Син Божий. Та і за цей короткий час він переконається, що Єрусалим і справді духовна столиця трьох релігій: християнства, іудаїзму і мусульманства. Звідси таки ближче до неба.

Валентин СУМЕНКО,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору