НА ШЛЯХУ ДО ЯКОСТІ

Саме якість продукції та супутніх їй послуг – запорука успіху діяльності будь-якого підприємства та найперше бажання споживача.
Здавалося б, це аксіома для товаровиробників, однак, як засвідчують дані перевірок, що їх люб’язно надала нам пані Галина Палиця – начальник випробувальної лабораторії харчових продуктів державного підприємства “Рівнестандартметрологія”, – з перевірених працівниками цього підприємства лише впродовж 4 місяців цього року 780 зразків харчових продуктів 111 (14%) не відповідали вимогам нормативних документів. Найчастіше неякісними виявлялися наступні види харчової продукції:
ковбасні та м’ясні вироби – 38 зразків (завищений вміст вологи та кухонної солі, наявність крохмалю у тих видах ковбас, де він не допускається, невідповідність за мікробіологічними показниками);
хліб, булочні та кондитерські борошняні вироби – 21 зразок (завищений вміст вологи, занижена пористість, занижений вміст цукру та жиру);
борошно, крупи, макаронні вироби – 15 зразків (завищена вологість, занижений вміст клейковини, наявність домішок у крупах);
молоко, сметана – 4 зразки (невідповідність за мікробіологічними показниками);
вершкове масло – 13 зразків (завищена вологість, занижений вміст жиру);
горілка – 3 зразки (завищений вміст альдегідів);
рибні продукти – 3 зразки (занижений вміст хлоридів);
страви громадського харчування – 7 зразків (занижений вміст сухих речовин та жиру).
Безсумнівно, отримати якісний і безпечний продукт, який не шкодить здоров’ю споживача, потрібно не лише покупцю, але й виробнику для того, щоб в умовах ринкової конкуренції його продукцію купували. На заваді тут, на наш погляд, застаріле мислення товаровиробника або недостатній рівень знань його працівників про особливості формування якості продукції на різних стадіях технологічного циклу виробництва товару і товароруху.
В ідеалі, мислення фахівця, який працює з товаром, повинно поєднувати природничо-наукові і науково-технічні знання товару з цікавістю до комплексу наук про людину, про пов’язані з товаром соціально-психологічні відносини у соціальних групах та суспільстві.
Саме такий комплекс знань поєднує у собі товарознавство, предметом якого за визначенням німецького філософа й економіста Лейпцігського університету Карла Людовіци (1707 – 1778) є “... знання товарів з огляду на купецьку потребу; знання це розповсюджується на виробництво, властивість, дослідження, ціну і доброякісність, зберігання, підробку, користь і споживання, а також на знання, які кращі види і сорти товарів...”.
Фундаментальні письмові згадки про вивчення товарів помічено ще 2000 років тому. Зокрема, спосіб зниження кислотності виноградного вина за допомогою мармуру, описаний давньоримським знавцем сільськогосподарського виробництва Катоном Старшим (234 – 149 рр. до н.е.), ще й досі використовується майже без змін. Характерно, що за часів Катона розсіл для засолювання м’яса, сиру та риби готували так само, як і сьогодні в домашніх умовах – “потрібно класти стільки солі, щоб покладене яйце спливало”.
Безумовно, сьогоднішній асортимент товарів, які наповнюють полиці магазинів, різноманітність технологічних процесів їх виготовлення потребують глибших знань із фізики, хімії, мікробіології, технології виробництва певних товарів. Окрім того, глобальне світове виробництво передбачає перехід від якості продукції до якості процесів, які її створюють. У сприйнятті якості споживачем зростає значимість послуг, що супроводжують реалізацію товару: порада, навчання, якість після продажного обслуговування. А це вже не функції традиційних технологів на виробництві. Тут потрібні нові знання.
Саме такі знання набувають студенти спеціальності “Товарознавство та експертиза в митній справі” у Рівненському інституті слов’янознавства на кафедрі товарознавства і експертизи, яка у цьому році здійснила вже третій випуск фахівців. Адже у програмі вивчення студентами такі базові дисципліни: “Хімія і методи дослідження сировини і матеріалів”, “Товарознавство продовольчих товарів”, “Організація торгівлі”, “Основи стандартизації, метрології та управління якістю”, “Комерційне право”, “Основи менеджменту”, “Основи маркетингу”, “Митна справа”, а також дисципліни спеціальної підготовки: “Експертиза продовольчих товарів”, “Експертиза непродовольчих товарів”, “Організація боротьби з контрабандою та порушенням митних правил”, “Технічні засоби митного контролю”, “Зовнішньоекономічна діяльність підприємства”, “Інформаційні системи в бізнесі” тощо.
Навчальний процес на кафедрі ведуть 25 співробітників, серед яких 4 кандидати технічних наук, 2 кандидати хімічних наук, кандидати економічних, медичних, геолого-мінералогічних, фізико-математичних, педагогічних наук. Переважна більшість викладачів з великим стажем практичної та педагогічної роботи. Заняття проводяться у спеціалізованих аудиторіях та лабораторіях, обладнаних сучасними вимірювальними приладами та комп’ютерною технікою.
До послуг студентів наукова бібліотека та читальний зал, укомплектовані цінними унікальними вітчизняними та зарубіжними виданнями. Передплачуються наукові збірники та галузева періодика – 300 найменувань видань Росії, Білорусі, Німеччини, Франції, США, Чехії, Польщі, Словаччини. Бібліотека інституту єдина у західноукраїнському регіоні, яка отримує таку кількість періодичних видань.
Студенти мають можливість проходити військову підготовку за програмою офіцерів запасу (військова спеціальність “Командир механізованого взводу”).
Усе це сприяє тому, що рівень працевлаштування наших випускників, які, до речі, отримують диплом державного зразка, сягає 90 – 93%.
Отож, Рівненський інститут слов’янознавства – провідний науково-навчальний заклад Західної України, готовий надати знання з товарознавства та експертизи товарів, які у професійно мислячого фахівця повинні сформувати образи споживача, виробника товару та діяльності з означеними суб’єктами і товаром у процесі товароруху. І ті товаровиробники та підприємства торгівлі, які зрозуміли, що якість починається з бажання вчитися і вдосконалюватися, використовують усі можливості, аби направити своїх працівників на денну чи заочну форму навчання до нашого вузу. Така філософія багатьох підприємств України дає нам сподівання на краще – це переконує, що у нашої держави велике економічне майбутнє. Адже якість – властивість, від якої у сучасних умовах залежить успіх будь-якого підприємства. Успіх визнають і відчувають усі зацікавлені сторони – споживачі, персонал, партнери, суспільство.
У нашому розумінні поняття “якість” є невід’ємним від життя, тобто якість життя, добробут – це ті цінності, до яких повинна прагнути кожна людина, родина, трудовий колектив та, мабуть, і держава.
Олександр БЕНЧУК, завідувач кафедри товарознавства і експертизи, доцент, кандидат технічних наук,
Іван ПОПОВИЧ, доцент кафедри товарознавства і експертизи, доцент, кандидат економічних наук.