Електронна “жаба”

Чомусь їх називають бандитами. І не просто бандитами, а ще й однорукими. То так повелося з тих часів, коли в ігрових автоматах треба було сіпнути за важіль, аби щось там закрутилося. Ми заявляємо, що ігровий автомат аж ніяк не бандит, тому що ножа до горла він нікому не приставляє.
Навіть більше — у порівнянні зі справжніми гангстерами ігровий автомат виглядає чи не справжнім пупсиком, який приваблює різнокольоровим блиманням та простенькою мелодією. Все це й спричиняє до того, що “жаба”, яка більше або менше давить чи не кожного, бачить у ньому свого найближчого родича і спонукає до безпосереднього знайомства з автоматом.
За великим рахунком, у цьому теж є свій “плюс” — ігровий автомат нічим не нагадує автомат Калашникова. Однак це аж ніяк не робить його добрішим — підступна нібито обіцянка шалених грошей “на халяву” робить свою справу і людина стає бранцем електронного лохотрона так само певно, як ніби її взяли у реальний полон.
Іванко-дурник
чи маніяк?
Останнім часом у Рівному куди не глянь — різнобарвні заклики і пропозиції використати свій шанс, перевірити везіння за допомогою гральних автоматів. За останні роки кількість гральних закладів шалено зросла завдяки надзвичайно ліберальній системі видач ліцензій. На жаль, люди, які видають ті ліцензії, не прислуховуються до слів психіатрів. А ті однозначно стверджують — у багатьох із нас живе архетип Іванка-дурника, якому все дістається “за так”.
Вражаюча доступність гральних автоматів провокує потенційних “ігроманів”, серед яких є й пенсіонери, і підлітки, і просто бідні люди. Однак наслідки негативної пристрасті відображаються не тільки на “затятих”: за статистикою, кожний ігроман, як і наркоман або алкоголік, завдає шкоди ще, як мінімум, трьом-чотирьом людям зі свого оточення. Найбільша небезпека криється в моральній, духовній деградації цих людей. Це найстрашніше, що можна собі уявити, тому що люди, які прагнуть до уявного щастя, починають приховувати свою пристрасть і вести подвійне життя. Спочатку вони використовують власні гроші, потім добувають кошти в сім’ї, друзів, знайомих, у партнерів по бізнесу, і, що найстрашніше, зважуються на злочини.
І це, на жаль, не дивно, бо коли потрапляєш під дію кольорового гіпнозу у вигляді грайливих малюнків та раптом уявляєш, що за мить реальність перетвориться на яскраву казку і на тебе з приємним шелестом посиплються новенькі купюри досі небачених номіналів, твій організм тут же починає виділяти гормони. Чи будуть це так звані гормони задоволення, чи якісь інші — неважливо — організм звикає до певної дози. Автору цієї статті нещодавно також “пощастило” потрапити в електронну «диво-казку». І що б ви думали? Фантастичні купюри, на превеликий жаль, на голову не посипались. Виграш становив... лише 20 копійок.
Нещодавно місцевими ЗМІ прокотилася хвиля інформації, що від грального бізнесу виграє місцевий бюджет, а, отже, виграємо ми всі. Приводом до таких публікацій став “круглий стіл” на тему “Робота грального бізнесу. Проблеми і перспективи”. Заступник міського голови Рівного Сергій Васильчук на засіданні “круглого столу” сказав, що бюджет Рівного за кожен торговий патент на право здійснювати гральний бізнес отримує 4 тис. 200 грн., а річні надходження до скарбниці міста становлять 2-2,5 млн. грн.
Грають усі…
Не ми перші будемо стверджувати, що іграшки — справа серйозна. Ще б пак, адже як виграші, так і програші сягають сум, які з посмішкою не сприймеш. Щоб не бути голослівними, ми звернулися до людини, яка має з ігровими автоматами справу безпосередньо. Отож, на запитання щодо максимального виграшу ми почули від Олени В., що ця сума одного разу в нашому місті сягнула 200 тисяч гривень. Зваживши на мої квадратні від подиву очі, Олена додала, що один гравець під час її чергування, не моргнувши оком, програв за вечір 100 тисяч і нічого не отримав. Щодо того, хто становить контингент гравців, відповідь була проста: “Грають усі!”
Крім того, виявляється, що правило відносно новачків, яким щастить, має місце і у цьому бізнесі. Чому? Та тому, що людина, яка грає досить давно, зациклюється на конкретних комбінаціях, має якусь свою систему, а найперший секрет автомата — не треба думати, тисни на кнопки й будь щасливим.
Та все ж виграє той, хто платить. Причому не автомату, а за патент на нього, адже основна функція електронних монстрів — справді приносити гроші, але аж ніяк не першому-ліпшому, а господарю. Причому, гроші немалі.
Як повідомили у відділі громадських зв’язків та масово-роз’яснювальної роботи Рівненської об’єднаної державної податкової інспекції, щоб встановити один гральний автомат, потрібно придбати спеціальний патент. Плату за нього слід вносити щоквартально, і за рік сума платежів становить 2 тисячі 800 гривень. Однак патентами справа не обмежується. Тож чимало клопотів “електронні жаби” приносять і податківцям, адже, за легендою, біля кожного автомата повинна знаходитися людина, котра б вела спеціальний реєстр програних і виграних сум. Адже саме з виграшу власник повинен платити податок. Не всі вимоги виконуються, що залишає безмежний простір для перевірок ДПІ.
…лікуються одиниці
А чи можна запобігти негативному впливу гральних автоматів на психіку людини, вилікувати тих, хто вже потрапив у залежність від яскравих малюнків і фантастичних виграшів? Про це розповідає лікар-психіатр Рівненського обласного центру психічного здоров’я Василь Галябар:
— До мене кожного тижня звертаються пацієнти з проблемою залежності, і не тільки від гральних автоматів. Як правило, це молодь від 18 до 30 років. Найстаршому пацієнту 32 роки.
Досить часто приходять ті, кому подобається робити ставки в букмекерських конторах. Багато хто просто захоплюється тривалою грою в карти або іншими азартними іграми. Це, як правило, студенти першого курсу, які приїхали з інших міст і тут відчули свободу, мають гроші, але зовсім не мають досвіду. У залежність від гральних автоматів потрапляють і старшокласники, які, на відміну від молодших школярів, уже знають, де брати гроші. Як правило, вони «обчищують» кишені батьків або продають власні речі. Серед тих, кого я консультую, патологічно залежні трапляються рідко. В основному, до мене звертаються ті, хто потерпає від поганої звички. Якщо один раз на рік програв велику суму, це ще не означає, що ти залежний. Найголовніший критерій залежності — значні матеріальні збитки, нанесені родині, і постійне бажання грати.
— А за якими ознаками лікар може визначити залежність від гральних автоматів?
— Якщо захоплення грою призводить до матеріальних або моральних збитків, руйнуються сім’ї. А людина, розуміючи, що це біда, продовжує думати, що вона зможе обдурити автомат або систему-тоталізатор. Це вже свідчить, що в пацієнта недостатня самокритичність. Тобто на словах людина нібито схильна до самокритичності, а в її діях виявляється зовсім інше.
— Чим відрізняється залежність від гральних автоматів, наприклад, від алкогольної, нікотинової, наркотичної залежності?
— Залежність від нікотину, алкоголю, наркотиків виникає на біологічній основі. Коли людина не прийме речовину, до якої вже звик організм, з’являється так звана абстиненція, яка виявляється у відчутті біологічного дискомфорту. Щоб звільнити пацієнта від потягу до азартних ігор, досить надати йому психологічну допомогу, хоча потрібно приймати й медикаменти, які зменшують імпульсивність організму. Вони недорогі і доступні кожному. Небезпека «одноруких бандитів» криється ще й у тому, що в нашому суспільстві до цієї проблеми ще не звикли ставитися упереджено. Щоб лікування було ефективним, необхідно, в першу чергу, визначити, на якому етапі залежності перебуває пацієнт, а також хто, крім лікаря, допоможе її подолати. Крім того, необхідно усунути фактори, які сприяють потягу до гральних автоматів. Це, як правило, гроші, які даються легко.
Наталія Левчун,
Рівне.