Наше Рівне - не Шанхай

Пригадуєте, в українських ЗМІ з’явилась інформація про анекдотичну, напівскандальну ситуацію, яку спричинили забаганки колишньої примхливої першої леді? Вона наказала зламати стіну, яка нібито затуляла їй горизонт. Виник міжнародний скандал: будівля належала іноземному посольству. Часто, турбуючись про власне житло, ми не переймаємося тим, що фантастичні проекти, які виникають в уяві кожного з нас, можуть “не вписуватися” в загальний вигляд вулиці, міста. Тому багатьом невтямки, чому це архітектор забракував їхні геніальні ідеї.
Як
перепланувати
місто, квартиру,
кімнату
А виявляється, все дуже просто: зодчий, проектуючи якийсь окремий будинок, не може не врахувати архітектурний план двору, вулиці, міста... Тому що, як вважає директор, головний архітектор проектів творчо-виробничої фірми “Архсервіс” Валентин Дем’янов, поле діяльності архітектора починається з... поверхні планети, з космосу. А вже з глобального рівня кожен кваліфікований зодчий неодмінно “опускається” до генерального плану України, області, міста, а після цього, нарешті, починає роззиратися довкола. І можна лише уявити, до яких наслідків може призвести якийсь дрібний огріх у роботі архітектора.
Узяти хоча б неправильно спроектоване й побудоване підприємство, яке негативно впливає на здоров’я багатьох людей. Тому-то, як зауважив Валентин Дем’янов, уся проектна документація знаходиться під державним контролем. Адже важлива не тільки краса, а в першу чергу, безпека. Проектуючи об’єкт, а потім втілюючи проект у життя, неодмінно потрібно дотримуватися інженерно-технічних, пожежних, санітарних та інших вимог у комплексі, щоб не перетворити місто і всю державу в Шанхай, де панує хаос.
Ваша хата не “скраю”
А кожному господарю, який планує реконструкцію своєї оселі, Валентин Дем’янов радить не забувати про навколишнє середовище, про будинок того ж сусіда, про загальний вигляд вулиці міста.
— Якщо не буде глобальних архітектурних планів, то не буде краси окремих будівель, вони будуть швидко старіти, — стверджує досвідчений архітектор.
Крім того, пан Валентин радить замовникам не надто закохуватися у витвір своєї уяви, адже, на його думку, ідеальне житло побудувати неможливо. Йому подобається, як ставляться до своїх квартир американці, які не тримаються насидженого гнізда так, як це роблять європейці, а живуть у квартирі приблизно років п’ять. У Європі звикли жити за принципом: “Моя хата — моя фортеця”. Але минає кілька років, змінюються смаки, мода, і ваша оселя вже не відповідає новітнім вимогам - і тоді дуже шкода значних коштів, затрачених на її будівництво.
Чим “дихає” замовник
— Ми також за своєю природою — європейці, — продовжує архітектор, — наша хата завжди “скраю”, і тому вона повинна бути саме такою, якою ми хочемо її бачити. Містечковість — характерна риса українського духу. Але, якщо мешканці Європи будують стандартне житло, то наші співвітчизники прагнуть побудувати свій дім так, щоб він виглядав краще, ніж у сусіда, вкладають у омріяну оселю всю душу і роблять з неї певний фетиш.
Тому перш, ніж створювати проект майбутньої будівлі, Валентин Дем’янов завжди намагається дізнатися, чим “дихає” замовник. Він переконаний у тому, що архітектори з іменем і досвідом працюють, насамперед, з людьми, а різноманітні креслення — це тільки засоби реалізації того чи іншого проекту.
— Серед рівнян є люди, які мислять по-європейськи, а й такі, які поверхнево сприймають архітектуру. А інколи, як не дивно, замовники приходять командувати, — говорить Валентин Дем’янов. — А щодо ремонтів у квартирах, то ними займаються, як правило, самоучки, псевдодизайнери, тому що справжніх архітекторів у нашій країні катастрофічно не вистачає.
Хоча нині архітектура, яка в радянські часи була підігнана під чіткі стандарти, починає виходити “з підпілля”. Подивіться на нашу столицю, вона росте, розвивається, наближається до Європи. Рівне також не пасе задніх.
— Тому найближчим часом, — стверджує Валентин Дем’янов, — будівництво буде відроджуватися. І наше місто прикрашатимуть не тільки асторії і магнати (автором проектів яких, до речі, є Валентин Дем’янов), а й нові житлові масиви.
Наталя ЛЕВЧУН,
Рівне.