Казковий світ дитинства

Дитинство… Ще ніхто не вигадав щось прекрасніше на цій землі. Дитинство – це та частина життя, коли малюк відкриває перед собою світ людських взаємин. Допитливі оченята, — їх все на світі цікавить: улюблена книжка з яскравими малюнками-ілюстраціями, лагідні материнські очі, в яких увесь всесвіт. А ще – рідний дитячий садок, де пахне смачною кашею і теплом. А в ньому – вихователька. Привітна, лагідна, найкраща. Та, яка запам’ятається на все життя...
У грудні дитячому дошкільному закладу “Котигорошко” що у м.Рівному виповнюється двадцять років. Про садочок та усіх, хто працює у ньому, можна сказати багато хороших слів.
Завдяки Наталі Ходаковій, завідуючій дитячим закладом, у колективі панує злагода, взаєморозуміння, мир.
– Були радість і невдачі, сміх і сльози, злети й падіння, але потрібно пам’ятати: що би не трапилося, ми – одна сім’я, – говорить пані Наталія. – Вихователь — як мама, йому треба дитину приголубити, допомогти, навчити... А найважливіше — любити діток, інакше не варто навіть ставати педагогом.
Робота вихователя вимагає постійної напруги. А ще — постійної допитливості, бо ж не можна відставати від дітей, треба так само, як і вони, прагнути до всього нового.
Марія Могильчук, вихователь четвертої групи, прийшла працювати до „Котигорошка” після закінчення Рівненського педагогічного інституту. Спочатку була вихователем у ясельній групі, а згодом перейшла в старшу. Дитячий садочок тільки-но відкрився. Себе без улюбленої роботи не уявляє. „Для мене це – сенс всього життя. Діти — моє покликання”, — з гордістю розповідає вихователька.
Завдяки музичному керівникові в садочку проходять чудові свята, на які запрошують батьків, дідусів, бабусь, братиків, сестричок, тобто всю родину вихованців. На святах панує атмосфера дружби, поваги і, звичайно ж, любові. Зараз усі готуються до новорічних ранків: у музичному залі проходять репетиції, малюки разом з музичним керівником вивчають пісеньки, таночки до Новорічного свята. Якщо ж зазирнути до басейну, можна побачити цікаву картину: діти в трусиках і в гумових шапочках, мов курчатка, шикуються за своїми вихователями, щоб швидше потрапити до води.
За двадцять років багато педагогів вирушили на заслужений відпочинок. На зміну їм прийшли молоді, менш досвідчені, але талановиті й розумні. А мудрості та секретам виховання їх вчать старші за віком. Отож і в групах одна вихователька молодша, інша — досвідченіша. Наразі в дитячому садочку працює 30 педагогічних працівників. Серед них вихователі, медична сестра, музкерівник, організатор фізичного виховання, тренер з плавання. Усі до останку віддаються своїй праці, творять справжнісінькі чудеса у казковому світі дитинства.
Віддачу добрий вчитель від дітей отримає завжди. Ще би держава належно оцінювала їх роботу...
Аліна ІСАЙЧЕНКО,
Рівне.