Чотири махінаторки із відділення банку на Рівненщині нагріли клієнтів на два мільйони гривень

У розумінні пересічної людини банки — еталон надійності та чіткості розрахунків. Утім події останнього часу вказують на те, що навіть у цих фінансових установах існує вірогідність викрадення коштів. При цьому не йдеться про озброєних нападників у масках, сейфи, постріли, сирени, переслідування та мішки з купюрами чи золотими злитками. В наш час обікрасти банк можна і «не піднімаючись із стільця», особливо, якщо цей «стілець» — посада банківського працівника.

На початку 2009 року рівненські клієнти одного із відомих українських комерційних банків, перевіряючи кошти розміщені на банківських картках, звернули увагу, що суми на рахунках суттєво зменшуються і не без чиєїсь допомоги. Аби з цим розібратися, деякі із них звернулися до фахівців державної служби боротьби з економічною злочинністю Рівненщини.
– Правоохоронці спільно із фахівцями внутрішньої безпеки банку провели внутрішню банківську документальну перевірку, хоча із самого початку знали, що злочини скоїли швидше за все особи, які мають прямий доступ до банківських рахунків, банківської системи та електронних кодів, – прокоментував начальник відділення розслідування економічних злочинів СУ УМВС України в Рівненській області Сергій Роїк. – За результатами перевірки стало відомо, що четверо працівників відділення комерційного банку упродовж 2008-2009 років, маючи доступ до банківських програмних комплексів, підробивши видаткові та прибуткові банківські документи, а також платіжні картки, заволоділи коштами з рахунків клієнтів банку на суму понад два мільйони гривень.
Зібрані матеріали стали підставою для порушення кримінальної справи, розслідування якої було доручено одним із найбільш кваліфікованих слідчих управління МВС України в Рівненській області. Адже далеко не кожен фахівець зможе настільки швидко та якісно розслідувати саме цю категорію кримінальних справ економічного спрямування.
Працівники СУ документували кожен факт незаконних операцій з коштами. І, коли сторінки у кримінальній справі почали рахуватися тисячами, можна уже було чітко обвинувачувати чотирьох фігуранток: двох касирок та двох операціоністок банку (найстаршій з них — 52 роки, трьом іншим — 34, 26 та 24 роки відповідно). Усі махінаторки між собою таємно зорганізувалися та домовилися про те, що одні з них створювали рахунки дійсних клієнтів банку, для яких виробляли відповідні платіжні картки. Потім маючи на руках банківські картки на чужі прізвища, горе-працівниці перераховували частинами підконтрольні собі кошти з чужих рахунків і переводили в готівку через банкомати та касу банку.
Варто зауважити, що окремі клієнти, через свою довірливість самі просили аферисток, аби ті тримали у себе їх картки, мовляв, щоб не «перевантажувати себе», стоячи у чергах до кас чи банкоматів. А ласим до грошей працівницям банку тільки того і треба було. Таким чином клієнти і не знали, що їх власні рахунки використовувалися для злочинної наживи інших.
В українському кримінальному кодексі діяння «четвірки» підпадають під низку статей, серед яких і шахрайство в особливо великих розмірах, незаконні дії з платіжними картками та доступом до банківських рахунків, службове підроблення, несанкціоноване втручання в роботу обчислювальних машин та такі ж дії з інформацією в ЕОМ. За таким „букетом” учасниці групи ризикують зіпсувати собі біографію на 12 років. Проте, покарання визначатиме суд, до якого скерована кримінальна справа.
Натомість працівники міліції звертаються до громадян із проханням бути обачними і частіше звертати увагу на залишки на рахунках, аби не стати жертвою інших махінаторів.

ВЗГ УМВС України в Рівненській області
за матеріалами СУ УМВС