Тяжко на світі жити

Тяжко на світі жити,
Коли нікого любити,
Коли страждати і вмирати,
А руки нікому подати.
Коли любити і мовчати,
І цей біль в собі тримати,
Коли бачити страждання,
Порив ненависті, кохання.
Коли заглянуть в його, очі
Й побачить сум ясної ночі,
І забажати, закричати,
Але стриматись й мовчати.
Мовчати, адже сум в твоїй душі
Не загоїть твої рани,
Не розвіє твої жалі,
Хоч вони і не бажані.
І знову осінньої ночі
Витреш свої заплакані очі,
Наберешся терпіння і ляжеш ти спати,
Бо зранку тобі доведеться мовчати.
І скажу я: «авжеж, коли любиш, то живеш».
Юлія НИКОНЧУК,
с.Головин,
Костопільський район.