Урочистості на полі битви

Урочистості з нагоди 354 річниці битви під Берестечком зібрали у селі Пляшеві для вшанування пам’яті українських козаків та селян, які загинули в битві під Берестечком у розпалі літа 1651, близько 50 тисяч жителів Рівненщини та гостей з усієї України.
Недільний ранок 3 липня розпочався із богослужіння у Свято-Георгієвській церкві на Козацьких могилах. Святійший Патріарх Київський і всієї Русі-України Філарет, проводячи відправу, закликав православних до примирення і християнського всепрощення.
Виступаючи на мітингу неподалік пам’ятника героям Берестецької битви, міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко наголосив:
– На майдані революція не закінчилася. Кожен з вас, починаючи із себе, зі своєї оселі, своїх знайомих мусить продовжувати боротьбу за очищення України. Сьогодні понад 300 представників виконавчої влади від райдержадміністрації до колишнього прем’єр-міністра проходять по кримінальних справах. Я впевнений, якщо ми так будемо стояти і далі на майданах, далі так і будемо підтримувати нашу владу, вибачте, скажу по-міліцейськи, вони рано чи пізно один хрін будуть відповідати.
І я знаю, чому це можливо. Це можливо, бо ми разом. На Майдані ми перемогли тому, що ліва і права демократія були разом. Тому що там люди не ділилися на партії, не ділилися на мови, не ділилися на національності. Там ми всі були українцями.
Моя впевненість у перемозі ґрунтується на тому, що у нас є нова, чесна українська влада.
Не вернуться бандити до влади ні під яким виглядом і на нових парламентських виборах. Я зроблю все, щоб їхній виборчий блок називався “СІЗО”.
Після мітингу і покладання квітів до пам’ятника героям гості свята мали можливість відвідати музей Берестецької битви, підземні галереї Свято-Михайлівської церкви, де останки загиблих героїв знайшли свій земний притулок, напитися святої води із храмової криниці. У святковому концерті козацької пісні взяли участь творчі колективи з Тернопілля і Запоріжжя, Рівненщини і Київщини. Театралізоване дійство за мотивами історичних подій 17 століття показали старшокласники однієї зі шкіл-інтернатів Києва. Позмагатися у стрільбі з козацького лука й погарцювати на справжньому козацькому коні довелося не кожному бажаючому, адже “жінку, шаблю і люльку”, а також вірного коня козак не позичає нікому. Та помилуватися джигітовкою справжніх козаків з кінного театру “Хортиця” не було заборонено ані чиновнику місцевої адміністрації, ані голові партійного осередку, ані простому селянину.
Постраждало на загальному святі лише безневинне свинське поголів’я, з якого було зроблено чимало шашликів, котлет та вертунів. Чи треба пояснювати, що запивалося все це, як годиться, солодким вином і холодним пивом?
Любов АНТОНЮК,
Рівне.