Нові вибори – наосліп

Ця тема і стала основною на засіданні рівненського прес-клубу. Експерти, запрошені для роз’яснення ситуації, розповіли, що реформа виборчого законодавства відбулася торік, коли демократія у країні була під питанням, а фальсифікація – звичним процесом виборчої системи. Тоді й вдалося “проштовхнути” так звані пропорційні вибори. Їх суть у тому, що виборець тепер обиратиме лише певну партію, а не депутата. Раніше функціонувала змішана система: тобто окрім політичної партії виборець міг віддати свій голос і певному депутатові, який, на його думку, найкраще представляв би інтереси регіону.

Закон, який вступить у силу з 1 жовтня 2005 року, зведе нанівець усі досягнення “помаранчевої революції”. Адже про яку демократію може йти мова, якщо виборці не будуть знати тих, кого обирають. Заступник керівника проекту “Сприяння організації виборів в Україні” Агентства США з міжнародного розвитку Володимир Ковтунець впевнений, що зміни необхідні.

– Пересічний виборець не матиме впливу на формування так званих “закритих списків”, – коментує пан Ковтунець. – Тобто, якщо у списку обраної партії є той чи інший член, якого виборець не хоче “просувати”, нічого вдіяти він не зможе. Закон треба змінити! Та різко міняти виборчу систему теж не можна. Є пропозиція розподілу мандатів за регіональними списками – тоді виборці знатимуть своїх кандидатів. Фактично, треба провести “косметичну реформу” виборчого законодавства. Пропорційна система потрібна, проте не така, з якої виключений сам виборець. Її можна модифікувати: надати можливість виборцю обирати не лише партійний список, а й ставити “галочку” навпроти симпатичного йому кандидата.

Окрім того, що закриті списки створюватимуть проблему непрозорості виборів, існує ще кілька проблем, пов’язаних із новим законом. Наприклад, закриті списки можуть звести нанівець передвиборчу агітацію кандидатів. Адже для чого депутатові “пнутися зі шкіри”, переконуючи виборців у своїй професійності, відданості та патріотизмі, якщо партія вже включила його у список?! Крім того, депутат відтепер звітуватиметься перед партією, а відповідальність перед народом йому вже “не грозитиме”.

Ще один недолік – зниження прохідного бар’єру з чотирьох відсотків до трьох. Така необачність відкриває шлях у парламент зовсім невідомим партіям. За словами експертів, більш доцільний п’ятивідсотковий бар’єр “провів” би до Парламенту 3-4 списки, що значно спростило б структуризацію.

Словом, чимало проблем, які потребують вирішення. Для їх подолання вже підготовлено ряд законопроектів, які чекають свого розгляду у Верховній Раді. А від її рішення залежатиме демократичність виборів-2006.

Сторінку підготувала Ольга ЛИХВА,
Рівне.