Рівне:

Актуальні питання земельної реформи

Головна 24-мар, 2021, 16:509 swet 1 667

Земля – одвічне українське спірне питання, найважливіший елемент не лише українського села, а й важлива складова економічного розвитку України. Так було завжди, це відображається в історії та українській культурі. Образи українських селян завжди були пов'язані із землею-годувальницею. Тому кожна громада має розпоряджатися своєю землею.

 Останнім часом у жителів громади багато питань відносно нового Закону про землю залишаються відкритими:



Чи вважають чинними державні акти на землю старого зразка без кадастрових номерів?

- Що потрібно робити їх власникам для засвідчення права власності на земельні ділянки? Тощо.

    У кожного жителя – своя історія та індивідуальний випадок, тому радимо, перш за все, звертатися до кваліфікованих юристів з питань переоформлення паїв, власності померлих родичів, спадщини тощо. Водночас депутатський корпус Немовицької ТГ також небайдужий до даної актуальної тематики, адже - земля в нашій країні стане товаром вже з 1 липня 2021 року. Тому на перших же засіданнях від депутатів прозвучала пропозиція поставити усі крапки над «і». А саме - впорядкувати та інвентаризувати (провести аудит) земель сільськогосподарського призначення власності, щоб визначати фактичного стану їх використання. На сьогодні порушені питання в депутатських запитах Немовицької ТГ Вадимом Пацьолою (про інформацію щодо земель запасу Немовицької сільської ради по населених пунктах окремо). Павло Параниця подав два запити: про земельні ділянки комерційного та сільськогосподарського призначення; землі відумерлої спадщини на території Немовицької ТГ в цілому. Така інвентаризація (аудит) земель передбачає здійснення комплексу робіт з установлення факту використання земель, їх правового режиму, меж, розмірів земельних ділянок в натурі (на місцевості) відповідно до документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та документації із землеустрою, розроблення заходів з усунення причин порушення земельного законодавства за наявності.

    Як відомо, в ніч з 30 на 31 березня минулого року Парламент прийняв законопроєкт № 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

    Цей закон впроваджуватимуть поетапно. Відповідно до статті 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатися «незатребуваною». Після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати позов до суду про визначення додаткового строку для оформлення. Після отримання спадщини спадкоємцю необхідно виділити земельний пай в натурі.

Що передбачає ухвалений Верховною Радою закон про землю ?

  •   Скасування мораторію на землю на обмеження щодо її купівлі. 

  • Запуск ринку землі відбудеться з 1 липня 2021 року. З червня 2021-го скасовують дію мораторію на продаж аграрної землі. Саме з цієї дати і до червня 2023-го діятиме обмеження на купівлю землі – не більше 100 га в одні руки. 

  • У 2023 році обмеження буде – до 10 тисяч га в одні руки, як було передбачено попереднім проєктом.

  • З 2021 до 2023 право на купівлю землі буде тільки у фізосіб. 

  • Юридичні особи не зможуть купувати землю сільськогосподарського призначення. Це означає, що власники земель отримали можливість оновлення технічної документації з оцінки земельних ділянок. 

  • Відповідно до чинного законодавства України, до 1 січня 2025 року всі власники нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок або їх спадкоємці повинні оформити право власності на свої паї. Якщо вимогу не буде виконано, вважатиметься, що власники ділянок автоматично відмовилися від землі, і вона перейде у комунальну власність територіальної громади.

Що потрібно робити, щоб зареєструвати право власності на земельний пай?

  • Громадянину необхідно звернутися до органів місцевого самоврядування з документом, що посвідчує право на земчастку (пай), і заявою про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

  • За результатами розгляду цих документів орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

  • Також необхідно звернутися до землевпорядної організації для розроблення технічної документації на земельну ділянку. Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. 

  • Особі необхідно звернутися до суб’єкта держреєстрації прав або нотаріуса для проведення реєстрації права власності на земділянку. Для цього заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, пояснюють у відомстві. Наголошується, що власник паю може звернутися до суду за визначенням додаткового строку на оформлення права власності.

     Органам місцевого самоврядування забороняється протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, яка сформована з невитребуваних часток, передавати ці паї у приватну власність іншим особам, крім власників.

    Земель сільськогосподарського призначення в Україні приблизно 27 млн га, з яких 17 млн, або 62%, передано в оренду. Як показують дані опитувань власників землі, продати свій наділ виявляє бажання приблизно 10% власників, тобто йдеться приблизно про 2 млн га. Навіть якщо охочих позбутися наділів буде більше, в умовах вже укладених договорів оренди захищені права орендаря на переважний викуп землі в разі активації ринку. Маючи землю, місцеві громади зможуть мобілізувати додаткові кошти до місцевих бюджетів

 Згідно зі статтею 142 Конституції, земля – матеріальна основа місцевого самоврядування.

 Слід зазначити, що відбувається певні позитивні зрушення в сторону підвищення ролі громад у розпорядженні землями.  Такі ключові завдання, передбачені у проєкті Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» реєстр. № 2194. Перш за все, громади отримають землю.  Для здійснення місцевого самоврядування потрібні ресурси, і найбільш важливий та цінний ресурс – це земля. Маючи землю у своєму розпорядженні, місцеві громади зможуть мобілізувати додаткові кошти до місцевих бюджетів. А додаткові кошти, я сподіваюся, допоможуть зробити багато корисного для членів відповідних громад. І ключовим моментом закону є передача державних земель за межами населених пунктів у комунальну власність.

     Перші особи Державного геокадастру висловлюють сподівання, що законопроєкт реєстр. № 2194 буде ухвалений. Але навіть якщо цього не станеться, Держгеокадастр позбавиться земель державної форми власності і функції його зміняться. Землі державної власності перейдуть у комунальну власність громад відповідно до постанови Уряду від 16 листопада 2020 року № 1113, не очікуючи ухвалення законопроєкту. Тож цей процес буде завершений у будь-якому разі.

За новим законом, який розглянуть депутати вже на поточному тижні – громади зможуть розпоряджатися та контролювати використання земель.


    Після прийняття законопроекту №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» територіальні громади зможуть розпоряджатися та контролювати використання земель.

Комунальною власністю громад стануть усі державні землі за межами населених пунктів (крім земель під об’єктами державної власності). Також територіальні громади зможуть самостійно розпоряджатися цими землями. Вони були позбавлені цього права з 2002 року. Це створює можливість для збільшення доходів у місцеві бюджети, залучення українських інвестицій та формування прозорих правил гри для всіх учасників ринку.

В ході децентралізації громади вже перебрали на себе низку зобов’язань та повноважень.

Зокрема, якщо говорити про управління землями, ми бачимо, що сьогодні територіальні громади фактично не мають законних підстав отримати землі несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у комунальну власність, що не відповідає самому концепту децентралізації та зменшує спроможність громад до економічного розвитку. Це може вирішити саме ухвалення вищезазначеного законопроекту. Нам у спадок з радянських часів лишилася система централізованого управління ресурсами. Земельна реформа та реформа децентралізація, які зараз відбуваються, задекларували перехід до нових принципів. Ними мають стати передача земель у власність громад, реформування системи державного контролю за використанням земель, реформування системи управління землями, повна відкритість і доступність інформації про землі та перехід до публічної системи управління, коли будь-які рішення приймаються відкрито з громадськими обговореннями. Ця система грунтовно змінює підхід до управління, і абсолютно відмінна від тої вертикальної системи, яка визнала себе не ефективною та корупційною.

Законопроект № 2194 є великим кроком в децентралізації, бо він реалізує передачу громадам головного ресурсу – землі, на практиці. Він також полегшить життя громад, адже ми самостійно зможемо управляти своїми активами та охороняти їх.

Крім того, сільські, селищні та міські ради територіальних громад зможуть:

• контролювати самовільне зайняття земельних ділянок (у разі прийняття такого рішення)

• здійснювати зміну цільового призначення земельних ділянок 

• затверджувати детальні плани території, в тому числі за межами населених пунктів.

До того ж, законопроект встановлює чіткий, організаційно простий та незатратний механізм встановлення і фіксації у Державному земельному кадастрі меж громад.

  Ці кроки зможуть наблизити громади до ефективного управління та забезпечити розвиток економіки, соціальної складової та екології на місцях, саме тому цей закон є важливою складовою реформ. У результаті перелічених змін у громад буде реальна можливість не лише збільшувати надходження до бюджетів, формувати пропозиції для залучення інвестора та ведення бізнесу, а й резервувати перспективні для розвитку громад території, контролювати ефективність використання земельних ресурсів.  Також припиниться роздавання землі стороннім особам без урахування інтересів населення громад.

Отож, як бачимо по ЗМІ та соцмережах в українському парламенті ведуться великі баталії відносно прийняття даного закону, адже насьогодні зареєстровано понад 1000 правок до проекту закону. Тому будемо сподіватися на те, що у наших парламентарів вистачить здорового глузду, аби ухвалити рішення на користь українському народу, громадам, Україні...   


Світлана Коток,

голова постійної комісії Сарненської районної ради з земельних питань (2006-2010 рр.)



Схожі новини
Створення та просування сайтів Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Календар
«    Октябрь 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Вгору