Рівне:

ПОЛІССЯ - ОПЛОТ УКРАЇНСТВА...

Головна / Актуально 11-окт, 2021, 15:319 swet 1 156
 І настане час, коли один скаже: «Слава Україні»
і мільйони відповідатимуть: «Героям слава!».
                                      Степан Бандера
Такими пророчими виявилися слова дуже неординарної навіть у вітчизняній історії особи, але ім’я якої ввійшло до історії України як символ боротьби за Українську самостійну соборну державу (УССД), так він назвав її в роки ІІ світової війни. У німецькій історії його ім’ям назвали національно-визвольну боротьбу українського народу – «Бандерівський рух» («Бандерабевегунг»), та найбільше спотворили картину в радянській історіографії. Бо для тоталітарної та шовіністичної держави ХХ століття бандерівці стали уособленням найнебезпечніших і найлютіших ворогів, як і їх попередники – мазепинці, гайдамаки, петлюрівці, - словом, усі, хто повстав проти імперського режиму.
Бо в Україні в складі тоталітарної та авторитарної держави завжди була жменя сміливих і жертовних людей, готових переступити накинуті зверху норми поведінки, щоб захистити дорогі їм політичні, релігійні ідеали. Зрештою, почуття людської гідності, в якому їм відмовляли. Повстанський рух, починаючи із Західної України, яку радянська влада з 1939 року називала «найвідсталішим» і «найпримітивнішим» регіоном, сіяв зерна спротиву радянській системі, які тоталітарна машина східного «братнього народу» не може викоренити й сьогодні. Зі збройної боротьби народжувався громадянин. Який, на відміну від пересічного жителя Радянського Союзу, був не тільки свідомий своїх прав, але й готовий їх захищати, навіть мілітарно. Це сила, яка змогла об’єднати молодь у ті буремні дні, як і сьогодні.
Діяльність ОУН за керівництва Бандери стала така динамічна, захоплююча, що поривала молодь до самочинних дій, націоналізм ставав модним, популярним. З цього приводу польська преса писала: «Таємнича ОУН нині сильніша за всі українські партії разом узяті. Вона панує над молоддю, вона творить загальну опінію, вона працює зі страшним темпом, щоб втягнути маси в крутіж революції».
Степан Бандера загинув за кордоном від рук російського агента, як і Симон Петлюра, засновник ОУН – Євген Коновалець. Якщо інші вагались, чи надіялись на радянську лояльність, то ці люди були категорично переконані, що Росія ніколи і ніколи не надасть Україні ні автономії, а тим паче незалежності. А все через те, що усі виростали в інтелігентних сім'ях, були грамотними та знали історію України від початку.
Про те, наскільки серйозною проблемою був український націоналізм, свідчить і той факт, що цілі інституції в СРСР існували для планування його повалення, спецшколи КДБ, диверсійні групи, що вивчали детально місцевість українського Полісся, його говірки та діалекти. Радянська пропаганда зробила все для того, щоб люди з острахом сприймали імена історичних діячів національно-визвольного процесу. Нічого дивного, бо і перший Президент УНР 1918 року Михайло Грушевський у підручниках для історії України трактувався, як «буржуазний націоналіст», який очолював ворожу для радянської влади «буржуазну Центральну Раду», бо посмів у 3 універсалах ще в 1917 році проголосити автономію, а в 4 – незалежність. Доля його також відома, хоча він і не був бандерівцем - у розпал сталінських репресій помер при загадкових обставинах у Кисловодську. У 1991 році, коли Україна відновила свою державну незалежність, свято Покрови Пресвятої Богородиці все більше асоціюється з боротьбою Української повстанської армії, а точніше домаганнями її державного визнання. З 2005 р. річниці створення УПА офіційно відзначають у Західній Україні. На честь 70-річчя УПА Івано-Франківська, Львівська й Тернопільська обласні ради оголосили 2012 рік Роком Української повстанської армії.
Тому, оцінюючи здобутки й втрати на шляху державного визнання боротьби УПА, можна зробити, на перший погляд, невтішний висновок. Влада й громадськість не наблизилися, а навпаки, віддалилися від позитивного розв’язання однієї з пекучих проблем суспільства. Більше того, складається враження, що всі зусилля науковців, окремих партій, народних депутатів і навіть урядів і президента (лише за президенства Віктора Ющенка прозвучало питання за державне визнання УПА) виявилися даремними й не потрібними. Бо виникає питання: якщо Бандера та Шухевич - не герої України, то хто ж залишився?  
 Яким би відношення у когось не було до УПА чи вищезазначених героїв - слід пам'ятати про те, що вони пожертвували своїм спокоєм, життям,  - спокоєм і життям своїх родин заради того, щоб ми сьогодні з вами називались - українцями, а не через приставку чи абревіатурою...
Група народних депутатів зареєструвала постанову, що рекомендує Президенту України повернути звання Герой України Степану Бандері та Роману Шухевичу.
Ініціаторами постанови 5721 є більше 70 нардепів із різних фракцій і позафракційні.
 "Рекомендувати президенту України надати звання Герой України Тарасу Бульбі-Боровцю та повернути звання Герой України Степану Бандері та Роману Шухевичу". портал Верховної Ради
 "Проєкт Постанови також містить рекомендації Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі та забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням створення Української Повстанської Армії"
Як відомо, що у жовтнi 2007 року  Президент Вiктор Ющенко видав указ про присвоєння Шухевичу звання Героя України. Степан Бандера був удостоєний звання Героя України указом вiд 22 сiчня 2010 року. В Україні йшли баталії та штучно спекулювали на даній темі. 2 квiтня 2010 року Донецький окружний адмiнсуд позбавив Шухевича звання Героя України, "оскiльки вiн не був громадянином незалежної України". 12 січня 2011 року президентський указ про присвоєння Степану Бандері звання Герой України визнаний недійсним через рішення суду.  
 Сьогодні ми можемо впевнено сказати про велику національну свідомість поліщуків, які створили свою власну армію та піднялися на боротьбу між чотирьох вогнів ( фашистська Німеччина, радянська армія, радянські партизани, польська Армія Крайова) у далекому 1941-му. Михайло Грушевський у своїй історичній праці назвав Галичину  - "оплотом українства... "Переконана, якби великий історик та політичний діяч жив у роки ІІ світової, то він сказав би те саме і про Полісся, де зародився український націоналістичний рух та УПА.
Світлана КОТОК, історик.
Схожі новини
Створення та просування сайтів Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Календар
«    Октябрь 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Вгору