Цього дня, 74 років тому, у бою із загоном радянських спецслужб загинув Роман Шухевич (1907-1950), визначний український політичний, військовий діяч. Головнокомандувач Української Повстанської Армії (УПА), чисельність якої сягала до ста тисяч вояків, голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради (УГВР), голова проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН) в Україні. Сім років Роман Шухевич очолював антикомуністичний рух на західноукраїнських землях, який успішно протистояв радянським спецслужбам.
А ось що робили з тілами націоналістів: "Останки вивезли на машині за 300 км у лісовий масив на Житомирщині, після ретельної кремації прах зібрали, подрібнили, розвіяли, а місце закамуфлювали під стоянку туристів..."
Головний командир УПА генерал Шухевич – це найперше приклад для усіх нас. Історію потрібно вчити і найперше тому, що минуле – це досвід. Нашу історію перекручували, спотворювали, фальшували.
На превеликий жаль, історію цього року прибрали із ЗНО.
Хто вчив чи кому вдома розповідали нашу справжню історію, той знає не лише, що війна росії проти України точиться століттями, а й те, що несе за собою московська окупація.
На превеликий жаль, історію цього року прибрали із ЗНО.
Хто вчив чи кому вдома розповідали нашу справжню історію, той знає не лише, що війна росії проти України точиться століттями, а й те, що несе за собою московська окупація.
За його плечима була УПА – яку він створив, якою він командував і яка найдовше з усіх армій Європи вела збройну боротьбу проти ворогів в умовах їхньої окупації (останній бій у 1960 р., а останній упівець вийшов з підпілля у 1991 р.).
Роман Шухевич походив зі славного українського роду. Його прадід, священник Йосип Шухевич, першим в українській літературі перекладав Вергілія, Шиллера, Вальтера Скотта. Іван Франко написав передмову до посмертного видання його творів. Дід, професор Володимир Шухевич, був активним учасником товариства «Просвіта» і дійсним членом Наукового товариства імені Т. Шевченка. Володимир Шухевич був автором дослідження «Гуцульщина», найґрунтовнішої праці про гуцулів у 5 томах. Дядько Степан Шухевич був адвокатом і оборонцем прав українців на гучних політичних процесах у Польщі.
Батько Романа Осип Шухевич, суддя, під час проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) став політичним комісаром у Кам’янці Струмиловій (тепер Кам’янка-Бузька) на Львівщині, за що після поразки визвольних змагань покараний польськими окупантами у львівській тюрмі «Бриґідки». Мати Євгенія – донька-одиначка отця Єтоцького, пароха в селі Оглядів на Радехівщині. Батьків Романа Шухевича більшовики арештували і вислали за межі України (батька в Кемеровську область Росії, матір у Казахстан), де вони невдовзі померли.
15-річний Роман Шухевич на різдвяних канікулах урятував дитину, яка через крихкий лід впала у крижану воду. Внаслідок переохолодження рятівник довго хворів на запалення легень.
Роман Шухевич походив зі славного українського роду. Його прадід, священник Йосип Шухевич, першим в українській літературі перекладав Вергілія, Шиллера, Вальтера Скотта. Іван Франко написав передмову до посмертного видання його творів. Дід, професор Володимир Шухевич, був активним учасником товариства «Просвіта» і дійсним членом Наукового товариства імені Т. Шевченка. Володимир Шухевич був автором дослідження «Гуцульщина», найґрунтовнішої праці про гуцулів у 5 томах. Дядько Степан Шухевич був адвокатом і оборонцем прав українців на гучних політичних процесах у Польщі.
Батько Романа Осип Шухевич, суддя, під час проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) став політичним комісаром у Кам’янці Струмиловій (тепер Кам’янка-Бузька) на Львівщині, за що після поразки визвольних змагань покараний польськими окупантами у львівській тюрмі «Бриґідки». Мати Євгенія – донька-одиначка отця Єтоцького, пароха в селі Оглядів на Радехівщині. Батьків Романа Шухевича більшовики арештували і вислали за межі України (батька в Кемеровську область Росії, матір у Казахстан), де вони невдовзі померли.
15-річний Роман Шухевич на різдвяних канікулах урятував дитину, яка через крихкий лід впала у крижану воду. Внаслідок переохолодження рятівник довго хворів на запалення легень.
Навчаючись у 1917-1925 роках в Академічній гімназії, Роман мешкав у Львові під опікою бабусі Герміни. У неї в 1921-1922 роках винаймав кімнату полковник Євген Коновалець – Командант УВО. Гімназист Роман часто спілкувався із полковником, прислухався до його розмов, які справили великий вплив на формування свідомості й характеру майбутнього Командира УПА.
Роман Шухевич дуже любив спорт. Він грав у футбол, волейбол, баскетбол, водне поло, займався боксом, кінним і лижним спортом. На Запорізьких іграх у Львові встановив рекорд бігу з перешкодами на 400 метрів та рекорд у плаванні на 100 метрів. Займав призові місця у метанні диска і штовханні ядра. Особливо добре Шухевич володів шпагою, якою тричі боронив честь українського студентства. Займався і планеризмом, здобув диплом пілота безмоторного літака.
Шухевич захоплювався мандрами по річках: на човні проплив із Галичини по Бугу та Віслі до Балтики і назад — на веслах проти течії. Також він заснував у «Пласті» курінь «Чорноморці», з яким проплив усі найважливіші ріки Західної України.
Роман Шухевич був музично обдарованою людиною: закінчив курс народних танців Василя Авраменка, навчався в Музичному інституті імені Лисенка, закінчив курси гри на фортепіано. Він виступав із концертами на різних сценах Львова. У студентські роки у Львові Роман грав у студентському квартеті «Ревелєрси Євгена» («Львівські ревелєрси»). Одним із солістів квартету був рідний брат Романа Юрій, пізніше, у 1941-му, закатований більшовиками. Брати навіть виступали спільно у Львівському оперному театрі. Роман полюбляв грати на фортепіано і робив це за кожної слушної нагоди. Як зазначали квартиранти родини Шухевичів, коли у домi починалися суперечки, Роман сідав за фортепіано, грав і співав із «Наталки Полтавки»: «Де згода в сімействі, там мир і тишина». Після цього сварки вщухали. Якось молодий Шухевич грав на фортепіано на вечірці в карпатському містечку. Інструмент привезли на возі, але назад коштовне фортепіано пошкодували трясти возом, тому понесли на руках. Несли разом зі стільцем, на якому сидів Шухевич, який продовжував грати в дорозі.
Після звільнення з ув’язнення Роман Шухевич із приятелем Богданом Чайківським заснував першу в Галичині українську рекламну фірму «Фама». Фірма успішно розвивалася й відзначилася креативним підходом до реклами, не гребувала еротичними сюжетами і оригінальними акціями. Зокрема якось працівники «Фами» поширили в львівських ЗМІ плітки, що в певний час одна жінка вкоротить собі віку, стрибнувши з даху готелю «Жорж». Коли у визначене місце збіглися репортери, з даху впала лялька жінки з рекламою.
Окрім газетної реклами, «Фама» активно працювала на ринку крамничних вітрин, заробляла рекламою на трамвайних стовпах. З часом справи пішли настільки добре, що в останні роки існування компанія вийшла на ринки Угорщини й Німеччини. При цьому Роман Шухевич увесь час вів «чорну» бухгалтерію і щомісяця перераховував чималі кошти на потреби українського підпілля.
Свої воєнні університети генерал-хорунжий УПА починав як звичайний рядовий гарматник у польському війську. У 1928-1929 роках Шухевич проходив строкову службу в артилерійській частині у Володимирі-Волинському і навіть навчався в так званій підстаршинській школі. Але через участь в українській націоналістичній організації вважався неблагонадійним, тому не зміг завершити навчання і залишився рядовим.
Роман Шухевич, керуючи Організацією Українських Націоналістів, показав себе талановитим політиком. Саме під його керівництвом ОУН зробила низку вкрай важливих політичних кроків: в серпні 1943-го проведено ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН, ухвалено розгорнуту програму організації, по суті – програму національно-визвольного руху. В листопаді за участю Шухевича проведено Конференцію поневолених народів, своєрідний антикомуністичний Інтернаціонал, що мав стати основою антирадянського фронту боротьби народів СРСР. У липні 1944 року ОУН створила підпільний парламент — Українську головну визвольну раду. До неї увійшли представники різних політичних сил, причому головним критерієм відбору була готовність до збройної боротьби за створення Української держави.
Роман Шухевич уважав, що єдність українського визвольного руху є важливою запорукою успіху. Задля подолання «отаманщини» Шухевич поставив ультиматум командирам загонів – визнати єдине повстанське командування або скласти зброю і припинити боротьбу. Роман Шухевич та його побратими будували Українську повстанську армію за зразками регулярних армій: створювались штаби (Головний та регіональні), офіцерські (старшинські) школи, система звань та посад і навіть була власна нагородна система. Запроваджені ним принципи і норми політичної та військової діяльності стали концептуальною основою української визвольної боротьби 1940-1950-х років.
Роман Шухевич дуже любив спорт. Він грав у футбол, волейбол, баскетбол, водне поло, займався боксом, кінним і лижним спортом. На Запорізьких іграх у Львові встановив рекорд бігу з перешкодами на 400 метрів та рекорд у плаванні на 100 метрів. Займав призові місця у метанні диска і штовханні ядра. Особливо добре Шухевич володів шпагою, якою тричі боронив честь українського студентства. Займався і планеризмом, здобув диплом пілота безмоторного літака.
Шухевич захоплювався мандрами по річках: на човні проплив із Галичини по Бугу та Віслі до Балтики і назад — на веслах проти течії. Також він заснував у «Пласті» курінь «Чорноморці», з яким проплив усі найважливіші ріки Західної України.
Роман Шухевич був музично обдарованою людиною: закінчив курс народних танців Василя Авраменка, навчався в Музичному інституті імені Лисенка, закінчив курси гри на фортепіано. Він виступав із концертами на різних сценах Львова. У студентські роки у Львові Роман грав у студентському квартеті «Ревелєрси Євгена» («Львівські ревелєрси»). Одним із солістів квартету був рідний брат Романа Юрій, пізніше, у 1941-му, закатований більшовиками. Брати навіть виступали спільно у Львівському оперному театрі. Роман полюбляв грати на фортепіано і робив це за кожної слушної нагоди. Як зазначали квартиранти родини Шухевичів, коли у домi починалися суперечки, Роман сідав за фортепіано, грав і співав із «Наталки Полтавки»: «Де згода в сімействі, там мир і тишина». Після цього сварки вщухали. Якось молодий Шухевич грав на фортепіано на вечірці в карпатському містечку. Інструмент привезли на возі, але назад коштовне фортепіано пошкодували трясти возом, тому понесли на руках. Несли разом зі стільцем, на якому сидів Шухевич, який продовжував грати в дорозі.
Після звільнення з ув’язнення Роман Шухевич із приятелем Богданом Чайківським заснував першу в Галичині українську рекламну фірму «Фама». Фірма успішно розвивалася й відзначилася креативним підходом до реклами, не гребувала еротичними сюжетами і оригінальними акціями. Зокрема якось працівники «Фами» поширили в львівських ЗМІ плітки, що в певний час одна жінка вкоротить собі віку, стрибнувши з даху готелю «Жорж». Коли у визначене місце збіглися репортери, з даху впала лялька жінки з рекламою.
Окрім газетної реклами, «Фама» активно працювала на ринку крамничних вітрин, заробляла рекламою на трамвайних стовпах. З часом справи пішли настільки добре, що в останні роки існування компанія вийшла на ринки Угорщини й Німеччини. При цьому Роман Шухевич увесь час вів «чорну» бухгалтерію і щомісяця перераховував чималі кошти на потреби українського підпілля.
Свої воєнні університети генерал-хорунжий УПА починав як звичайний рядовий гарматник у польському війську. У 1928-1929 роках Шухевич проходив строкову службу в артилерійській частині у Володимирі-Волинському і навіть навчався в так званій підстаршинській школі. Але через участь в українській націоналістичній організації вважався неблагонадійним, тому не зміг завершити навчання і залишився рядовим.
Роман Шухевич, керуючи Організацією Українських Націоналістів, показав себе талановитим політиком. Саме під його керівництвом ОУН зробила низку вкрай важливих політичних кроків: в серпні 1943-го проведено ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН, ухвалено розгорнуту програму організації, по суті – програму національно-визвольного руху. В листопаді за участю Шухевича проведено Конференцію поневолених народів, своєрідний антикомуністичний Інтернаціонал, що мав стати основою антирадянського фронту боротьби народів СРСР. У липні 1944 року ОУН створила підпільний парламент — Українську головну визвольну раду. До неї увійшли представники різних політичних сил, причому головним критерієм відбору була готовність до збройної боротьби за створення Української держави.
Роман Шухевич уважав, що єдність українського визвольного руху є важливою запорукою успіху. Задля подолання «отаманщини» Шухевич поставив ультиматум командирам загонів – визнати єдине повстанське командування або скласти зброю і припинити боротьбу. Роман Шухевич та його побратими будували Українську повстанську армію за зразками регулярних армій: створювались штаби (Головний та регіональні), офіцерські (старшинські) школи, система звань та посад і навіть була власна нагородна система. Запроваджені ним принципи і норми політичної та військової діяльності стали концептуальною основою української визвольної боротьби 1940-1950-х років.
Згадує син Юрій:
"Ви знаєте що, була з одного боку комічна, а з іншого – пророча розмова… Раз в Кракові ми сидимо, сидить за столом Стецько, мій батько, ще там хтось був – Равлик (Ярослав Стецько та Іван Равлик – провідні діячі ОУН-Б) чи хто. І починають вони говорити там, вже суті не пригадую, але Стецько каже: Юрко як виросте – то він буде революціонером!
На що батько: Славко – не псуй мені хлопця! То що ми будемо мати державу і він буде революцію робити?!
І всі посміялися, бо то був жарт, але той жарт виявився правдою, бо Україна стала і я тільки що робив з 91-го року – в тій же ж Україні революцією займався".
"Ви знаєте що, була з одного боку комічна, а з іншого – пророча розмова… Раз в Кракові ми сидимо, сидить за столом Стецько, мій батько, ще там хтось був – Равлик (Ярослав Стецько та Іван Равлик – провідні діячі ОУН-Б) чи хто. І починають вони говорити там, вже суті не пригадую, але Стецько каже: Юрко як виросте – то він буде революціонером!
На що батько: Славко – не псуй мені хлопця! То що ми будемо мати державу і він буде революцію робити?!
І всі посміялися, бо то був жарт, але той жарт виявився правдою, бо Україна стала і я тільки що робив з 91-го року – в тій же ж Україні революцією займався".
Після 20 років ув'язнення, 35-літній Юрій опиняється на волі. Та під час подорожі в Україну, Шухевича висадили з потяга й примусово відправили на проживання в Нальчик, Кабардино-Балкарію. Тут він перебував під адміністративним наглядом – із забороною виїжджати поза місто, покидати місце проживання з 8 вечора до 6 ранку, відвідувати публічні місця. Особа Шухевича, як і Бандери, Коновальця - десятиліттями очернялася. Пропагандисти путіна вже не одне десятиліття працюють над підміною понять на ключових позиціях в історії та в сучасності. Створюючи «культ перемоги» в росії, десятиліттями спотворювали події та ідеології усіх своїх конкурентів і події Другої світової війни. Дійшло до того, що українців прозвали «нацистами», а історію України привласнили росіяни. Але, навіть така тоталітарна машина не здолала і не здолає міцності українського духу. Бо той самий Юрій Шухевич в останньому інтервю, розповідаючи про свої поневіряння відповів - " Якби мені ще раз довелося так прожити життя – то я, попри все, прожив би його так". Ось і є те, чого не можна купити, замилити очі, намалювати навіть рашистським пропагандистам. Неодноразово Шухевичу, як і його сину Юрію кагебісти пропонували співпрацю ( така практика поширена була з часів сталіна), але істинні українці звісно не захотіли бути 5-ми колонками. Бо "...він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху"
Сказано "До євреїв" 11:25, коли Мойсей відмовився від позолоченої розкоші у язичницькому Єгипті.А ми сьогодні в незалежній Україні, яку виборювали такі герої торгуємося (через зовнішні чинники) - давати їм звання "Герой України" , чи ні...
Роман Шухевич - Генерал УПА - Документальний Фільм Канал "СТБ"
УПА - єдина армія, яка боролася за незалежну Україну в роки Другої світової »
Україна має знати своїх Героїв поіменно ! » Провінційка - портал новин (provinciyka.rv.ua)
Світлана Коток
![На Рівненщині виявили людські рештки та боєприпаси часів Великої Вітчизняної війни [ФОТО]](/uploads/posts/2010-04/thumbs/1272361107_img_0001.jpg)
