Спланована безпорадність?

Таки в цікавий час живемо. Переважна більшість українців ледь кінці з кінцями зводить, ще й вислуховує від народних обранців, чималої чиновницької раті, бізнесової еліти, що не все так і погано у нашому домі, та й Захід допоможе. А імідж України у світі постійно зростає. Он і Вєрка Сердючка гарно відстрибала на черговому Євробаченні, довірили нам провести континентальну футбольну першість у 2012 році, маємо зростання в економіці. Та досить ширше розплющити очі, як побачимо: „всихаються” ряди земляків, зате „крокує” безробіття, зашморг бідності міцно затягується на шиях простолюдинів. Та й у світовій спільноті не вельми нас поважають.
Нині тільки лінивий не переймається газовою війною, що з протистояння монополістів перейшла на країни, набрала політичного підтексту, та ще й у неї втягнуто Європу. Знаючі люди, які до того ж володіють реальною владою (Рабинович, Коломийський, Ахметов), попереджали, що сваритись із Росією, не маючи достатньо газу та нафти, не випадає, не слід бити горшки і з Європою, що чомусь не визнає Україну рівноправною, обмежується тільки обіцянками. Провладний „тріумвірат” не прислухавсь до застережень, нічого не зробив, аби попередити незавидну ситуацію. Хіба це не нагадує сплановану безпорадність, коли на першому плані не діло, а чиїсь амбіції?
Упродовж п’яти хвилин можете почути діаметрально протилежні думки про певну подію чи явище. Візьміть ту ж газову проблему. Високопосадовці переконують: можемо обійтися і без російського блакитного палива, бо у сховищах припасено 17 мільярдів кубометрів, вдасться протистояти спробі сусідів розладнати нашу газотранспортну систему. А через хвилину по телевізору звучить застереження, ніби Україна замерзає, що на люд чекають нелегкі часи. Постійно чуємо, що Україна не має заборгованості за газ, не відбирала його з проводу – росіяни подають цю проблему інакше. Провели селекторну нараду київські посадовці. Ставилось завдання – на місцях до 15 січня сплатити борги за теплопостачання. Та чи можна це зробити за... два дні? Головне, вказівка дана, а там хоч і не розвидняйсь. Чи не тому голова облдержадміністрації Віктор Матчук заявив, що борг буде. Адже з початку опалювального сезону недоїмка в місті сягнула 13 мільйонів гривень, проплата ж від населення досягла всього 18 відсотків. І серйозно не сприймаються запевнення, що до боржників будуть вжиті дійові заходи. Краще б знаходили альтернативні види пального, як це роблять сусіди.
Немає дійових важелів впливу на боржників у влади. Громадськість аж ніяк не вплине на порушників. Хоч і з’являються на дверях під’їздів „грізні” попередження „таємничої” ініціативної групи, що „в разі несплати заборгованості семи квартир – 20 983 гривень „Теплокомуненергії”, без газу може залишитись не лише будинок, але і все місто. Розмовляв із кількома пенсіонерами, справжніми платниками. Сміються старенькі з таких „дійових заходів”. Бо наївно сподіватись, що після появи „попередження” боржники побіжать у ощадкаси, аби сплатити недоїмку в розмірі від 1 018 до 6 519 гривень. До речі, навіть їх прізвища „сором’язливо” не вказано. Отже, ще одна спланована безпорадність влади?
Не важко передбачити наслідки, коли через окремих незаконослухняних громадян потерпатиме все місто. Як же бути пенсіонерам, які вчасно сплачують комунальникам за отримані послуги? Між тим, в „угоді” між виробниками і споживачами тепла чітко виписані заходи впливу на недбалих. То ж і скористайтесь законним правом, а не уподібнюйтесь невдасі-старшині, котрий ладен покарати всю роту, якщо два солдати крокують не в ногу. Таки важче зробити щось самому, ніж перекласти ношу на безвідмовних інших.
Валентин СУМЕНКО,
Рівне.