Здолбунівщина не залишиться без хліба

Ще рік тому, їдучи дорогами Здолбунівщини, по обидва боки спостерігала неприглядну картину: незорана земля покривалась бур’янами, а подекуди й молодими деревцями. Важко і сумно було спостерігати за цим спустошенням Володимиру Балабакові, агроному із 30-річним стажем роботи. А тому, коли весною минулого року він очолив відділ сільського господарства Здолбунівської райдержадміністрації, першочергово поставив перед собою завдання вирішити проблему спустошення земель.
— Пане Володимире, у якому стані нині сільське господарство району?
— За результатами рейтингу районів області, галузь сільського господарства Здолбунівщини у 2005 році посіла четверте місце. Сільськогосподарські підприємства зібрали 17, 9 тисяч тонн зернових культур, 21,8 тисяч тонн цукрового буряка, 10,2 тонни хмелю. Загалом 2005 рік був стабілізуючим для сільського господарства району. Завдяки плановій та виваженій політиці, що ведеться в районі, на сьогодні із 7875 га нерозораної ріллі передали 2493 інвесторам. Лишилось ще 5382 га. Однак є люди, які бажають працювати на землі, тому впевнений, що ця цифра значно скоротиться у цьому році. Запорукою нашого успіху є професійний діалог з інвестором. Ми не просто віддаємо землю в оренду, а підходимо до цього системно. Наприклад, сьогодні ми працюємо з інвесторами КТП «Комуненергія», СВК «Воля», СФГ «Дім хліба», які мають бажання орендувати 1906 га сільськогосподарських угідь. Перш ніж надати цю землю в оренду, наші працівники провели її дослідження і подали зведену інформацію про те скільки посівної площі, ріллі, сіножаті, пасовищ, хмільників. А також запропонували перспективи розвитку. Зокрема, у КТП «Комуненергія», що претендує на землі в селі Ступно, є можливість створити приміщення для утримання перепелів, овець, а також сприятливі умови для вирощування печериць. Неабиякий прибуток може принести розробка кам’яного та піщаного кар’єру, природні умови дозволяють це зробити. У СВК «Воля» після реконструкції є можливість використання 20 га хмільників, ставка площею 32,5 га, утримання великої рогатої худоби, свиней та овець, відкриття переробного цеху з виготовлення соків із фруктів власного саду, що займає 4,7 га.
— Чи ведеться ­контроль за інвестором щодо орендної плати за землю?
— Сьогодні в районі укладено 5974 угоди про оренду землі і фактично виплачено орендної плати 15551 тисячу гривень. Дев’ятнадцять інвесторів розрахувались із власниками паїв на 100 відсотків. Лише одне підприємство СВК «Інфоцентр», очолюване І. Пшеюком, розрахувалось на 43% і заборгувало орендодавцям 4,5 тисячі гривень. Ці дані передані до прокуратури та СБУ.
— При розпаюванні землі та наданні її в користування враховувались особливості тих чи інших грунтів?
— Траплялись нам і правові колізії. Ось, наприклад, у Мізочі за минулі роки 1000 га землі було розпайовано неправильно. Грунти тут бідні і ніколи не дадуть бажаного врожаю. Але вони придатні для вирощування лісу. Це зрозуміли люди, які так і не розорали свої паї та природа, яка без втручання ззовні засіяла чималу площу молодими деревцями. Тепер там підростає молодий лісок. Аби якось впорядкувати та естетично оформити ці ділянки підприємство «Лісовик» на 60 га весною береться висадити саджанці сосни, ялини, дуба, берези. А державні акти доведеться переоформляти.
— Чи відроджується на Здолбунівщині хмільництво та садівництво?
— На території Ступнівської сільради ми вже вирощуємо хміль на 9 га. Загалом в районі на 70 га збереглися хмільники. Для насадження рослин та налагодження технології вирощування галузь з держбюджету потребує більше мільйона гривень. Одним із перших, хто почав відроджувати садівництво в районі є В.Луцюк та його підприємство «Росавка», що в Новій Мощаниці. Він настільки переймається своєю справою, що будівництво хати, яке розпочав, вважає менш важливим, аніж розведення високоврожайних сортів дерев. Садівник на 3 га спромігся виростити рідкісні голландські, французькі, німецькі, польські сорти саджанців. І єдине, що просить від держави, аби розширити площу до 30 га, надати безвідсотковий або довгостроковий низько-відсотковий кредит. Що ж стосується райдержадміністрації, то обов’язково цей почин ми підтримаємо.
— Минулорічний ріст цін на пальне негативно вплинув на собівартість сільськогосподарської продукції, а хліборобська галузь, практично поставлена на коліна…
— Так, дійсно, як не було сутужно, та наші хлібороби виростили та зібрали врожай. Хоча стрибок цін на пальне безумовно вплинув на собівартість зерна. Частка пального становить 28%, а собівартість зерна — 522 гривні за тонну. Середня ж реалізаційна — 437 гривень. Аграрії працювали собі в збиток і не в змозі повернути в березні короткотермінові кредити, що брали під посів зерна. Тому на нещодавній розширеній колегії працівників сільського господарства з участю спеціалістів обласного управління економіки обговорювалось саме це питання. Процес перекредитування має вирішитися позитивно у березні. Минулої осені лише завдяки високій свідомості аграріїв, постійній співпраці з працівниками нашого сектору та надії на дотації держави у 100 гривень на кожен гектар зернових, посіви хліба не зменшилися, а навпаки — збільшились на 134%. Це на 640 га більше, ніж минулого року і становить 4660 га. Це коли по області засіяно лише 74% до прогнозу. Вперше в районі поля засіяні 71 тонною елітного та суперелітного зерна. На селекційну роботу витрачено 53 тисячі бюджетних коштів і додатково взяли ще з інших районів 33 тисячі гривень
— Які прогнози щодо виходу озимини після недавніх морозів?
— Завдяки вчасно проведеним посівам, підживленню грунтів, а також снігу, що зберігся на полях, посіви озимини збереглися від вимерзання. Однак результат буде позитивним, якщо природа не піднесе ще сюрпризів. На той випадок, коли доведеться пересівати зернові, район на 100 відсотків забезпечений ярими зерновими. Тож Здолбунівщина в будь-якому випадку не залишиться без хліба.
Розмовляла ­Валентина КУХАРЧУК,
Здолбунів.