Антибіотики — в останню чергу!

У розпал епiдемiї грипу нашi медики не задумуючись виписують хворим антибiотики. Та досить часто можна обiйтися без таких лiкiв, адже вони можуть давати ускладнення... Принаймнi нашi найближчi сусiди — поляки — обережнiше виписують антибiотики, коли йдеться про вiруснi хвороби.
Детальнiше про це розповiла Гелена Янковська, провiдний терапевт Вроцлавської медичної академiї.
— Якi лiки зазвичай рекомендують вашi лiкарi при застудних хворобах?
— Усе залежить вiд стадiї та перебiгу недуги. На початкових стадiях, якi тривать кiлька днiв, терапевт зазвичай виписує протизапальнi, болезайпокiйливі, антигiстамiннi лiки. У бiльшостi випадкiв вони знiмають бiль, лихоманку, нежить.
Коли ж хвороба перейшла у гострiшi стадiї, тобто коли набрякають слизовi оболонки, з’являється вiдчуття загального ослаблення органiзму, то лiкарi, крiм перерахованих, рекомендують так званi розрiджувальнi та вiдхаркувальнi лiки. А коли пацiєнт i надалi почувається погано, температура не спадає, а запальний процес поширюється на вуха, горло, легенi, тодi вже варто вживати антибiотики.
— Тобто, навiть якщо у хворого вiд початку є пiдозри, що звичайна застуда може перерости у важчу хворобу, вiн повинен пройти всi етапи лiкування, допоки дiйде черга до антибiотикiв?
— Бiльшiсть застуд викликають рино-, адено- та iнші вiруси. Вони часто мутують в iншi вiруси, дуже легко передаються, але не лiкуються антибiотиками! Лише у разi зараження iнфекцiйними бактерiями слiд на них переходити. Передбачити перебiг захворювання на початкових стадiях дуже важко, а вживання антибiотикiв, коли у цьому немає гострої потреби, може спричинити ще й ускладнення.
При цьому важливо розумiти, що ми не виступаємо проти антибiотикiв i не пропагуємо тотальне лiкування фiтопрепаратами, радше навпаки. Просто слiд чiтко розумiти, коли i за яких умов варто переходити на жорсткiше лiкування. Саме для цього польськi лiкарi й розробили щодо лiкування антибiотиками рекомендацiї, якими керуються медичнi заклади.
— У чому вони полягають?
— Антибiотики, безперечно, найважливiший винахiд медицини XX столiття. Та впродовж останнього десятирiччя проблема так званої антибiотикоопiрностi мiкроорганiзмiв стала справжнiм викликом сучаснiй медицинi. Однiєю з головних причин її наростання є зловживання антибiотиками, особливо при вiрусних ураженнях дихальних шляхiв.
Через те, що дехто вважає за потрiбне лiкувати антибiотиками навiть фарингiт чи отит (коли для лiкування початкової стадiї того ж запалення середнього вуха досить парацетамолу чи iбупрофену), органiзм починає дедалi сильнiше опиратися таким лiкам i, коли вони справдi будуть йому потрiбнi, просто на них не зреагує.
— Коли ж вживання антибiотикiв необхiдне?
— Коли йдеться про iнфекцiйне захворювання, гострi запалення горла, легенiв, коли гостре запалення носових пазух у дiтей супроводжується тривалою високою температурою та в численних iнших випадках. Поза тим, не варто покладатися лише на краплi чи гомеопатичнi препарати, якщо нiбито легке захворювання набуває хронiчного характеру. Такий перебiг може свiдчити лише про те, що цей спосiб лiкування не дiє, i варто провести докладне обстеження та перейти до жорсткiшого курсу лiкування...
Iрина БОДНАР,
Експрес.