Як вибирати якісні продукти

Бажання виробників і продавців часто не збігаються з потребами споживача. Яскрава упаковка, знайомі з дитинства етикетки – шкода, що часто продукти виявляються умовно смачними й умовно корисними. Отже, кілька загальних порад для того, щоб зберегти здоров’я і гаманець.
Звертайте увагу на назву
Виробники зобов’язані давати своїм виробам однозначні, зрозумілі, написані українською мовою назви, в яких обов’язково відображаються характеристики продукту. Віднедавна ці вимоги стали більш жорсткими, тому що ”м’яке масло” (зовсім не схоже на коров’яче через велику кількість рослинних жирів) стало спредом. ”Ніби квас” зі штучними ароматизаторами та підсолоджувачами, у який не кладуть дріжджів, стали чесно називати ”Кквасним напоєм”, і навіть відновлене з порошку молоко збираються перейменувати на ”молокомісний продукт”. У справжньому пломбірі масло має бути виключно вершковим, тому виробники, замінивши його на рослинні жири та дешеву кокосову олію, повинні вказувати цю інформацію на етикетці ”рослинно-молочного морозива”. Різні по суті продукти можуть називатися дуже схоже. Найкращий приклад – йогурт і йогуртер. Перший корисний для здоров’я, другий – не більш, ніж молочний десерт.

Перевірте, чи є соя у продукті
Як правило, компоненти страви перераховують у зворотньому порядку. Тобто чим ближче інгредієнт до початку списку, тим більше його міститься у продукті. Але це правило не спрацьовує у випадку із соєю. Тим, хто любить сосиски, ковбасу і всілякі напівфабрикати, слід знати, що вказується об’єм на момент приготування. Різниця з уже готовим продуктом буває незначною. Але соя під час приготування може набухати і збільшуватися в шість разів, вбираючи воду. У складі куплених котлет на першому та другому місці, звичайно, можуть стояти яловичина і свинина. Однак якщо слідом за ними йде соя – будьте впевнені: її у напівфабрикаті більше, ніж м’яса.

Бережіть гаманець
Є правило, за яким вказувати вміст білків, жирів і вуглеводів варто лише в тому випадку, якщо в 100 грамах продукту їх більше, ніж 2% від рекомендованої добової норми. Проте на прилавках можна побачити мінеральну воду з написом ”0 калорій”. Не варто поспішати з покупкою саме цієї пляшки – у воді немає калорій за визначенням, так само, як в олії немає холестерину. Це всього лише рекламний хід.

Не вірте
умовним відсоткам
Зараз стало модним вказувати вміст поживних речовин не тільки в грамах, але й у відсотках від добової норми. Але добові норми споживання різні для чоловіків і жінок, для дорослих і дітей, для людей із сидячою роботою і зайнятих фізичною працею. На етикетці ж пишуть деякі усереднені дані, розраховані невідомо на кого. Та й саме по собі зазначення цих норм не завжди коректне. На упаковці майонезу ми бачимо, що вміст вітаміну В6 – 1,24 міліграма на 100 грамів. Поруч у дужках стоїть ”60%” – це відсоток від добової норми. Але ж ні одна людина не з’їдає за день 100 грамів майонезу! Виходить, що кількість отриманого вітаміну треба перераховувати. А це тільки ще більше нас заплутує. До того ж, на ділі виявляється, що вітаміну разом з майонезом ми з’їли дуже-дуже мало.
Звертайте увагу на термін придатності, зберігання і реалізації.
Часто на одній полиці лежать два однакові продукти. Тільки один зроблено два дні тому, а в іншого термін придатності через два дні минає. Це маркетинговий хід, який дозволяє розпродати ”залежаний” товар. Тому перевіряти термін придатності слід на кожній пачці масла, а не хапати відразу п’ять, подивившись лише на одну. Крім терміну придатності на етикетці можуть зазначати інші дати – термін зберігання і термін реалізації. Багато хто думає, що відмінностей між ними немає. А вони серйозні. Якщо у продукта минув термін придатності, йому місце у відрі для сміття. З’ївши його, ми ризикуємо отруїтися. Якщо закінчився термін зберігання, це означає, що якість продукту змінилася: він міг загуснути, змінити колір, у ньому міг утворитися осад. Такий продукт безпечний для здоров’я, але й користі в ньому ніякої. З терміном реалізації проблем ще більше.У принципі, його встановлює виробник з огляду на те, в яких середньостатистичних умовах продукт зберігається у нас вдома. Однак багато магазинів використовують цю дату у своїх інтересах. Наприклад, залишки ковбаси, два-три дні пролежавши на прилавку, перетворюються на нарізку. На неї наклеюють нову, магазинну етикетку з датою упаковки. Таким чином виграють два-три дні. А ми їмо неякісний товар. Саме тому продукти магазинного фасування краще не купувати.
За матеріалами інтернет-видання prodzapas.org.ua.