Вбивцю знайшли через 5 років

Старший інспектор ЦЗГ УМВС України в Рівненській області Олена Кузьменко розповідає, що Олександр — житель обласного центру — чоловік міцної статури, якого завжди вважали доброю та порядною людиною. Щиро віруюча сім’я розшукуваного до останнього дня не могла повірити, що їхній син здатний на злочин. Хоч в міліціонерів на руках були всі беззаперечні докази, які підтверджували причетність Олександра до побиття Дмитра, внаслідок якого бізнесмен і помер.

Лютневий вечір 2002 року для Дмитра — уродженця Донецька, який на Рівненщині знайшов себе: завів сім’ю та заснував бізнес у Костополі, був останнім. Четверо молодиків намагалися за допомогою фізичної сили «вплинути» на заможного чоловіка та переконати в тому, що за окрему плату вони надійно «охоронятимуть» його бізнес. «Кришувальникив» Дмитру не знадобилися: через декілька годин після нападу він помер.

Працівники карного розшуку Костопільського райвідділу міліції та УМВС в області затримали трьох молодиків — 23-річного костопільчанина Андрія С. та двох рівнян — 22-річного Тараса Б. і 21-річного Сергія К. Проти підозрюваних за частиною другою статті 121 КК України («Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть») порушили кримінальну справу. Пізніше Апеляційний суд Рівненської області перекваліфікував її, тому провадження продовжили згідно з частиною другою статті 115 Кримінального кодексу України («Умисне вбивство»). У березні 2004 року трьох підозрюваних засудили. Організатор нападу Андрій отримав 13 років позбавлення волі, його спільники — по 12.

Зі слів старшого оперуповноваженого карного розшуку Рівненського МВ УМВС старшого лейтенанта міліції Михайла Никончука, Олександр із мамою та молодшими братом і сестрою проживав у Рівному. Самотня жінка (чоловік після розлучення вдруге одружився в Херсонській області) виховувала дітей добропорядними християнами. Донька вийшла заміж за священнослужителя та переїхала в Київську область. Олександр тривалий час був прислужником у монастирі, допомагав священику в церкві. Оскільки хлопець завзято займався спортом, мав атлетичну фігуру, добре володів прийомами рукопашного бою, його помітили місцеві бізнесові кола, тому Олександр невдовзі очолив охорону ринку Андріївського в обласному центрі. Згодом з’явилися нові зв’язки. Олександрові почали довіряти кримінальні авторитети Рівненської області. А в лютому 2002 року молодик став співучасником нападу на бізнесмена в Костополі.

Олександр почав переховуватися. Не таємниця, що допомагали йому в цьому кримінальні знайомі, друзі й родичі. І хоча підозрюваного оголосили в міждержавний розшук, більше чотирьох років продовжувалась його одіссея територією України. Вдача правоохоронцям усміхнулася в березні цього року. Розшукуваного все-таки вдалося заманити до Рівного, де кремезного чоловіка опівдні затримали співробітники спецпідрозділу «Сокіл», працівники «Грифона» та оперативники карного розшуку області. Операція затримання відбулася неподалік апеляційного суду Рівненської області — установи, служителі якої у березні 2004 року оголосили Олександровим спільникам вирок. Засуджені встигли відсидіти по три роки.

Зараз Олександр Л. перебуває в слідчому ізоляторі міста Рівного. Підозрюваний повністю визнав свою вину. А ще чоловік розповів правоохоронцям про моральні муки, які він виніс, кілька років переховуючись від правосуддя. Адже чоловік знав про усі деталі цієї справи, про долю колишніх спільників. Олександр запевнив, що якби його не затримали, він із каяттям невдовзі з’явився б у першому ж міліцейському відділку.

За матеріалами ЦЗГ УМВС, ГУ МНС, ДАІ УМВС у Рівненській області сторінку ­підготував Олександр Шершень

Рівне