Не доручайте друзям своїх коханих
Вечоріло. Сонце вже сідало за обрій. Антон порався у дворі біля хліва. Як раптом почув за спиною: „Добрий вечір, тату”. Здригнулося серце. Оглянувся, і на якусь мить ніби онімів: перед ним стояв, усміхаючись, незнайомий парубок. За родинкою на...