У радянські часи не було прийнято гучно говорити про події Голокосту, а про інші місця масових розстрілів навіть сьогодні відомо не дуже багато більшості українцям. У часи Радянського Союзу в Україні неможливо було вивчати історію Голокосту. За часи незалежності України вже сформувалась українська школа дослідників. Та тема Голокосту сьогодні турбує і іноземних дслідників - масове винищення євреїв фашистами на теренах як України, так і усієї Європи.
Як повідомив директор ДП «Волинські старожитності», історик, археолог, Олексій Златогорський на Волині упродовж 2-6 серпня працювала розвідкова історична експедиція від Меморіального музею Голокосту США у Вашингтоні. Метою експедиції був збір інформації про збереження пам’яті про Голокост у нашому регіоні, запис свідчень очевидців про праведників світу, наших земляків, що рятували євреїв під час ІІ світової війни. Дослідження проводили науковці Музею Другої світової війни у Гданську (Польща) доктор історії Дмитро Панто та Бартоломей Гарба у співпраці із науковцями Ківерцівського музею (Оксана Сущук, Степан Войчик), Камінь-Каширського музею (Наталія Пась), Маневицького музею (Петро Хомич), Іваничівського музею (Лариса Куль), волинськими дослідниками Артуром Альошиним, Іваном Цимбалюком та Олексієм Златогорським.
Читайте також: Місця (не)пам’яті про розстріляних євреїв Берестечка
В рамках відвідування Луцька відбулася зустріч з іудейською релігійною ортодоксальною громадою міста Луцька Мойше Меіром Матусовським та його дружиною Ханною.
Голова правління Луцької громади урочисто освятив приміщення Великої синагоги, нещодавно їм переданої, прикріпивши на двері мезузу і промовивши благословіння. Ханна Матусовська розповіла гостям про трагедію іудеїв Луцька.
Мойше Меір Матусовський
В Луцькій синагозіМойше Меір Матусовський
Читайте також: П'ять текстів про Голокост від Район. Історія, які варто прочитати«Нашою метою не було повноцінне дослідження регіону. Це швидше рекогносцировка, перевірка можливостей глибших досліджень і підтвердження факту, що на Волині є усні матеріали, важливі та цікаві для Меморіального музею Голокосту у Вашингтоні.
Досить неочікуваним для нас був факт виявлення інформацію про рятівника євреїв у селі Коритниця в родині Артура Альошина. Бабця його дружини, Ольга Торчинюк, розповіла про свого тата Тараса Максимовича Федонюка, що врятував єврейського хлопця під час Голокосту. Всю цю інформацію ще потрібно перевіряти, але, однозначним є факт, що вона не відома дослідникам і спеціалістам. Цікаві записи очевидців зробили у Камені-Каширському зі слів Івана Бащука про криваві події в Клітицьку, також цінною є розповідь колишнього партизана Миколи Мосюка у Маневичах про цивільні табори євреїв в урочищі Кухів Груд, Марії Брись у селі Кучків біля Павлівка та очевидців у селі Журавники.
Всі ці записи в майбутньому поповнять фонди та експозицію американського музею, а також будуть передані волинським дослідникам, що співпрацювали з нами у проєкті», – розповів Дмитро Панто.
Науковці планують продовжити дослідження восени цього року. Дуже дякують за підтримку і сприяння представникам влади місцевих громад, які розуміють важливість таких робіт і надіються на співпрацю та підтримку в майбутньому.
Читайте також: Що потрібно знати про Голокост, місця пам'яті та меморіалізацію
Світлана Коток, член Національної спілки краєзнавців.
