ЛІКУЙМОСЯ ХЛІБОМ

Так заповідають нам священні писання, народні традиції та сучасні науковці. Якщо раніше до хліба ставилися як до «святої» їжі, то сьогодні здебільшого говорять про його шкідливість, рекомендуючи повністю вилучити цей продукт зі свого раціону. Чи справді це так? Історія й народні традиції спростовують сучасні модні погляди. І досить переконливо. Про це розмова з технологом агропромислової фірми Іриною Артеменко.
У Біблії хліб прирівнюється до ліків
— Пані Ірино, на вашому підприємстві ведуться цікаві дослідження не лише стосовно технологій приготування хліба, а й щодо його корисності. Чи можна погодитися з тим, що хліб - це зайвий продукт на нашому обідньому столі?
— У Господній молитві «Отче наш», яка перекладена на 48 мов світу і яку повторюють християни різних конфесій, люди просять у Бога «хліба нашого щоденного дай нам сьогодні». А у Старому Завіті Біблії чітко сказано, що в жертву люди приносили борошно, змелене на жорнах. Тим часом відомо, що на пожертву обиралося найліпше і найцінніше. Окрім того, як сказано в Книзі Буття, це борошно заповідали давати хворим, вагітним і породіллям. Тому до зерна та виробів із нього потрібно ставитися, як до Божого дару, святої їжі.
Тож мені дивно чути, що хліб — це шкідлива їжа. Інша справа, що потрібно повернутися до давніх традиційних технологій його приготування. Зокрема, наповнити полиці наших магазинів виробами з борошна із необробленого зерна. Наше підприємство, агропромислова фірма «Унава», взяло напрям на цю роботу. Ми розробляємо й популяризуємо борошняні вироби з грубого помелу. Дуже тішить, що Сквирський хлібокомбінат зацікавився нашими розробками і вже сьогодні люди можуть придбати хліб, макаронні вироби та борошно, виготовлені за відродженими технологіями. На черзі й інша продукція, зокрема кондитерські вироби, хлібці для дітей, які незабаром також з’являться в продажу.
Борошняні вироби проти радіонуклідів та ракових сполук
— Чому ваше підприємство взяло напрям на «здорову продукцію»?
— Директор нашого підприємства ще зовсім молодим — у 23 роки — був ліквідатором аварії на ЧАЕС. Звісно, отримав велику дозу опромінення і в 30 років у нього вже були дуже серйозні проблеми зі здоров’ям: «застрайкували» серце, судини. Лікарі винесли свій вердикт: «Що ж ви хотіли після такого радіаційного навантаження?» і запропонували групу інвалідності. Проте йому в 33 роки не захотілося ставати безпомічною й хворою людиною. Тому почав шукати нетрадиційні способи поліпшення здоров’я. Йому порадили вживати висівки. І він почав це робити, до того ж дуже інтенсивно. Якщо денна норма висівок становить 35-40 г (півчашки), то він вживав по чашці тричі на день. І, як показав час, був на правильному шляху, бо позбувся хвороб.
За кілька років ми познайомилися з академіком Бердишевим, який підтвердив це. Він розповів, що наприкінці 70-х років минулого століття брав участь у комісії від Міністерства оборони, перед якою стояло завдання: знайти ефективні й доступні широким масам заходи у боротьбі з опроміненням. До цієї роботи були залучені висококваліфіковані фахівці різних галузей, зокрема радіологи, генетики та ін., і засіб було знайдено. Найпотужнішим радіопротекторним засобом виявилися висівки. Шкода, що після чорнобильської трагедії цим не скористалися. Але й сьогодні люди не менше потребують очищення організму, який забруднюється внаслідок неякісної екології. Тому наше підприємство взяло напрям на розробку продукції, яка б забезпечувала найголовніші функції їжі: очищення організму від бруду, наповнення його корисними речовинами. Дуже цікаве дослідження в цьому плані провели японці. Вони з’ясували, що висівки, які містяться в борошні грубого помелу, всередині організму зв’язують канцерогенні (ракові) речовини, утворюють із ними сполуку, яка повністю виводиться з організму.
Отже, вироби з необробленого зерна є ще й протираковою їжею. Ось чому фахівці рекомендують смажити котлети не в сухарях, а у висівках. Останні нейтралізують і виводять канцерогенні речовини, які утворюються за температури 170°С (температура смаження). А якщо посипати висівками деко, випічка ніколи не пригорить. Ми вважаємо, що про це має знати якомога ширше коло людей і активно застосовувати ці знання у своїй повсякденній практиці.
Кажуть, що прадавня народна культура формувалася на природних знаннях, а українці традиційно завжди вживали паляниці.
Розробляючи свою продукцію, ми багато й плідно співпрацювали з ученими й лікарями, а коли потрібно було її «вдягнути» - подбати про упаковку, звернулися до мистецтвознавців-етнографів. Коли ж я зовсім випадково зустрілася з майстром-керамістом, яка відтворює вироби Трипільської культури, Людмилою Смоляковою, зрозуміла, що саме елементи Трипільської культури мають бути в оздобленні нашої продукції. Адже трипільці — це перші землероби на теренах сучасної України. І в них панував культ зерна. Про це можна судити з археологічних знахідок — зерно зображене на великій кількості малюнків, його використовували як символіку (в знайдених жіночих статуях у ділянці живота лежали зерна), воно було важливим елементом ритуальних дійств (лежало на вівтарях). Чому? Тому, що зерно символізувало продовження роду, безсмертя. На жаль, культура, яку мали наші пращури сім тисяч років тому, якій дивується і якою захоплюється увесь світ, сьогодні забута. Але нове - це добре забуте старе. І це старе ми намагаємося сьогодні відтворити.
Про «погані» й «хороші» вуглеводи
— Чому ж навколо хліба сьогодні виникло так багато суперечок?
— Відомо, що зерно, а відтак і хліб, містить велику кількість вуглеводів, якими деякі дієтологи і нажахали своїх пацієнтів. Мовляв, той, хто споживає вуглеводи, може назавжди забути про струнку фігуру та міцне здоров’я. Французький дієтолог Монтіньяк раціональніше підійшов до цієї проблеми, розділивши вуглеводи на «хороші» та «погані». «Погані» вуглеводи — це ті, які не потребують для засвоєння енергозатрат організму, тому й осідають на стегнах, животі, інших частинах тіла зайвими кілограмами. До таких вуглеводів належить біле борошно та вироби з нього: булки, торти, тістечка тощо. «Хорошими» ж вуглеводами є ті, на переробку яких організм затрачає енергію. Необроблене пшеничне зерно належить до «хороших» вуглеводів, тому що містить клітковину, переробка якої потребує енергозатрат. Тому від хліба, макаронів та інших виробів з нього люди не повніють. Їх споживають і моделі, які прискіпливо стежать за появою навіть зайвих грамів у масі свого тіла. Вироби з необробленого зерна вони можуть споживати в необмеженій кількості, бо не повнішають від них. А крім того, отримують велику кількість корисних і поживних речовин. Дуже люблять вермішель із необробленого зерна діти, особливо ті, в кого хвора печінка. Вони інтуїтивно відчувають потребу в цьому продукті. Корисні ці продукти і для людей з різноманітними проблемами шкіри, кишечника та інших органів.
Треба сказати, що і в інших релігіях необробленому зерну надають великого значення. Приміром, мені доводилося спілкуватися з кришнаїтами, які розповіли, що в їхній аюрведичній кухні також є страви з білого борошна. Але їх вживають лише на великі свята і після цього протягом двох тижнів за допомогою спеціальних вправ очищують кишечник. Моя бабуся розповідала, що в сім’ї її батьків, незважаючи на те, що вона була заможною, білий хліб також їли лише на свята. І діти, й дорослі були здоровими, мали міцні зуби, судини, печінку та інші органи. Організм мав високий потенціал, щоб витримати і війни, і голодомори. І всі були довгожителями, зберігаючи хороший зір, гострий розум, здатність себе обслуговувати.
За матеріалами
«Ваше здоров’я»