ЩО СТАЄ ПРИЧИНОЮ САМОГУБСТВА?

Несподівана звістка про те, що раптом покінчив із життям Петро К., буквально приголомшила усіх, хто його знав. Спокійний чоловік, ніколи не виходив із рівноваги. Щоправда випивав. Але хто тепер не випиває? Зрештою, докопуватись до причини, що змусило чоловіка лізти в петлю, ніхто не став. Навіть його дорослі діти. Зняли, викликали відповідну службу, яка зафіксувала смерть, і тихо, як і прийнято в народі хоронити самогубців, поховали.
Статистика щодо кількості самогубств доволі невесела. За останні 10 років покінчили із життям понад 150 тисяч українців (для порівняння: ці втрати у десять разів перевищують наші втрати під час війни в Афганістані). На Рівненщині самогубства трапляються щомісяця. Щороку в нашій області йде з життя від 100 до 150-160 осіб. За даними Головного управління МНС, уже цього року позбавили себе життя 76 громадян Рівненщини. Найбільше самогубців – у Дубенському та Радивилівському районах.
Як повідомив завідуючий амбулаторним психіатричним відділенням Рівненського центру психічного здоров’я населення Михайло Симонович, сьогодні вже стало нормою, що у числі самогубців не лише самотні, зневірені й хворі люди похилого віку, але й молодь, часто студенти. Причини, що призводять людей до такого жахливого кроку, найрізноманітніші. Найбільш характерними є різні життєві негаразди: невдале кохання, безробіття і бідність, смерть ближнього, пияцтво та наркоманія, каяття після злочину тощо.
За статистикою, 19,4% з числа самогубців позбавили себе життя через страх перед покаранням, 18,1% – через домашні негаразди, 8,1% – до цього кроку довели згубні пристрасті, 8,2% – грошові втрати, 1,4% – перенасичення життям. 17,7% самогубців є душевно хворими, а 8% – ті, хто наклав на себе руки через виявлені у них смертельні хвороби (онкологічні, СНІД).
Самогубство (суїцид), як пояснив Михайло Симонович, – це те жахливе вирішення проблеми, до якого призводить криза особистості. Замаху на власне життя зазвичай передує психологічна травма (у 52%) чи конфлікт із колегами, начальником, чоловіком, дружиною, батьками тощо. Статистика свідчить, що більшість самогубств скоєно вдень. У 87 відсотків випадків – неподалік від людини, котра одважилася на відчайдушний крок, хтось був.
Поради від лікаря-психоневролога Михайла Симоновича.
Медицина радить у скрутну хвилину прийняти заспокійливе (транквілізатори, антидепресанти) у вигляді пігулки чи ін’єкції, викликати “швидку”, зателефонувати до матері, батька, друга, подруги, лікаря, психолога на телефон довіри 22-22-21.
Якщо людина повідомляє, що здійснить непоправне, то все зробіть для того, аби відтягнути час, призначте їй зустріч на завтра, пообіцяйте щось цікаве в плані попередньої розмови, розпитайте телефон та адресу людини та її родичів, простягніть їй руку допомоги.