ПРО ЗНАТНОГО КОЗЛА Дещо з родоводу Майкла Джексона та історії його імені.

Баба Фрося, стоячи на своїх воротах, виглядала Чебуратора з Майклом Джексоном.
З самого ранку на душі у баби Фросі колотилася незрозуміла тривога. Ота “чуйка” не дала вилежатися після натирання. Та, ще й погода спаскудилася геть – дощі за дощами. Щось довго ніхто не йшов і “пацанів” в кінці вулиці не видно, як не перехиляйся через ворота...
Раптом з протилежного кінця вулиці донеслося розпачливе: “Бабо Фросю, бабо Фросю!!!” До неї біг зареваний Чебуратор без Майкла Джексона.
– Бабо Фросю!.. Простіть!!! – ревів, як бугай, на всю вулицю нещасний пастух.
– Що сталося? – суворо запитала баба Фрося.
Однак, за істеричними схлипуваннями і нечленороздільними звуками нічого не вдавалося з»ясувати. Тут... вибігла на вулицю мамка-Олька:
– Ти чого сам? – і запотиличники градом посипалися на прибитого горем хлопчака.
– Майкла Джексона... пов»язали... – почулося крізь здушені крики.
– Не бий дитини! – гримнула на Ольку баба Фрося. – Де він? – лагідно запитала у зашуганого Васі.
– В “Обленерго”... А-а-а!!! – ревів Вася.
– Ну, це недалеко, –мовила баба Фрося.
– А, ось і хазяйка! – зловтішне зустрів трійцю ходоків охоронець. – Піднімайтеся нагору в кабінет начальника – він вас там ду-у-же чекає!
Начальник грізно замість вітання кинув відвідувачам – зокрема бабі Фросі – повідомлення:
– Ваш козел знищив усі “Сніги Кіліманджаро”!
– Не козел, а Майкл Джексон! – з гідністю відбила напад баба Фрося. Географію вона знала!
Знала, де знаходиться Кіліманджаро. Відома їй була і техногенна обстановка на планеті Земля. Так що мовчати вона не збиралася.
У начальника роззявився рот, виступив на чолі рясний піт і він приголомшено сів, розглядаючи бабу Фросю.
– Що ви верзете? – зірвався в нервовому припадку начальник. – В мене завтра американська делегація!.. А ваш так званий Майкл Джексон облапошив усі рози перед офісом... З самої Франції привіз... По сто доларів за кущ... І через вашого козла – пустеля!!! Дивіться! – і начальник підняв на вікнах жалюзі, щоб всі присутні помилувалися понищеною клумбою перед конторою “Обленерго”.
Баба Фрося вклякла, Олька крадькома вщипнула Ваську, а той розревівся з новими силами.
– Як же це сталося? – прийшла до тями баба Фрося! – Де були ваші охоронці? Чого не пильнували такий елітний сорт? За що ви їм платите? Що то за служба така, щоб аби день до вечора?!! – пішла в наступ баба Фрося. “Картеч” запитань потрапила в ціль, і начальник сказився геть, але не на бабу Фросю розлютився, а на недбалу охорону.
– Зараз з»ясуємо!.. – і по селектору пролунала вимога, щоб всі, хто мав діло з прецедентом, зайшли до нього негайно! Крім Майкла Джексона!
...В кабінет боязко просунулися крізь двері охоронець з прохідної, два робочих, які пов»язали Майкла Джексона, і з ними – блаженний Петьо, який проживав у врем»янці навпроти. “Мабуть, свідок”, – подумала баба Фрося.
Начальник обвів усіх знищуючим поглядом і сердито сказав:
– Отож, всі причетні до злочину на місці! Хазяйка, пастух з мамцею, як я зрозумів, свідок, охоронець і укротителі... Охоронцю, доложіть по совісті, як це було!
Охоронець почав:
– Сижу собі...
– Сидиш? – кулаком бухнув по столі начальник.
– То єсть – діжурю... – запопадливо виправився охоронець. – Виглянув раз, виглянув два – дощ фігачить такий, що на вулиці – ні душі. Тільки цей пацан і козьол навпроти під кришою таксофона труться...
– Що ти там робив? – запитав Васю начальник.
– Сховався від дощу.., А-а-а!!! – почав знову плакати пацан.
– Понятно! – обірвав тяжкі зізнання начальник. – Що було далі? – звернувся до охоронця.
– Далі?.. – збирався з думками той. – Далі чую, як хтось громогласно декламує вірші під шум дождя... Вийшов і бачу – козьол пасеться на розах, а цей придурок (кивнув головою в бік Петі ) стоїть і над ним разглагольствує... Я йому кажу: “Лови козла!” А він хохоче і проголошує щось там про революцію... Я погнався з дубінкою за козлом, а той ускочив у центр клумби і роги на мене наставляє. Я його – дубинкою, дубинкою (баба Фрося на цих словах зблідла і стисла в ненависті кулаки на колінах).
– Все! Хватить! – на диво спокійно зупинив кавардак начальник, сидячи в себе за столом! – Нічого не знаю... Як завтра у мене зірвуться договора з американцями – я вас усіх через суд виставлю на такі бабки, що ваші правнуки будуть з банками за вас розщитуватися... Геть усі з моїх очей!!!
...Поки баба Фрося спустилася сходами Майкл Джексон уже чекав на неї біля контори -жалюгідний, стриножений на всі чотири ноги і з мотузком на шиї.
– Звільніть його від пут, – попросила людей, які з»юрмилися під козирком над входом.

(Далі буде.)