Пасічниця з двадцятирічним стажем

Мабуть, нікому не треба зайвий раз нагадувати, наскільки корисний мед. Сортів меду існує стільки ж, скільки є рослин-медоносів.
Найбільш розповсюдженими є липовий та гречаний, які найчастіше продають і на радивилівському ринку. Окрім того, буває польовий, акацієвий, лісовий і навіть соняшниковий мед. Кожен з них, окрім загальнозміцнюючої дії, має свою цілющу спеціалізацію. Наприклад, акацієвий корисний при захворюваннях нирок, органів травлення, безсонні. Липовий, окрім нирок та печінки, підлікує шкіру та органи дихання. А гречаний добре впливає на нервову систему, лікує захворювання крові.
Тетяна Точинська з Почаєва, яка двічі на тиждень приїздить до нас на ринок зі своєю солодкою продукцією, не на словах знає, як важко працюється пасічнику, щоб отримати мед. Тетяна займається пасічництвом професійно – свого часу закінчувала в Кутах (Закарпатська область) технікум пасічників.
Ось уже 20 років вони з чоловіком тримають пасіку, каже, що вона в них чимала. Отже, і витрат потребує відповідних. Одного цукру на зиму, щоб годувати крилатих трудівниць, іде більше 10 мішків. Інвентар теж недешевий. Бджоли, до речі, ще й хворіють, отож, потрібні кошти на ліки (як каже Тетяна, налічується 27 “бджолиних” болячок). Коли випадає дощовий рік, особливо важко, меду мало. Оскільки посівів медоносів мало, треба наймати транспорт, вивозити бджіл на гречку. Тому й мед недешевий (за півлітрову баночку просять 12 гривень). Питаю пані Тетяну, чи кусають її бджоли. Так, каже вона, то неправда, що бджоли вирізняють своїх. Буває до тридцяти укусів за день, особливо, коли змінюється погода, яку бджоли тонко відчувають – вони стають агресивними. Але зате ці укуси мають і лікувальні властивості. От Тетяна в дитинстві хворіла важкою формою ревматизму, то від нього не лишилось і сліду. Вважає, що бджілки допомогли.
– Але, якщо чесно, не можу сказатись, що займаюсь цим задля вподоби. Просто треба за щось жити, а це – джерело прибутку. Ось уже 14 років продаємо у вас в Радивилові мед. У Почаєві нас уже знають, приходять додому, – каже пані Тетяна.
Наприкінці розмови пасічниця скаржиться, що зараз на ринку важко стало торгувати, адже з вулиці виганяють, виділено для продукції лише один вузький ряд, а там усі бажаючі продати щось вирощене чи вироблене своїми руками, не поміщаються. А штраф за торгівлю в невідведеному місці примушують платити чималий. Напевне, жінку підтримує багато хто з базарників, що не мають постійної “точки”. Адже для деяких людей, особливо старшого віку, це додаткове до пенсії невеличке джерело прибутку.
Наталія АНДРІЮК,
Радивилів.