УСЕ ПОЧАЛОСЯ З ДИВАНІВ…

Партнерест закінчується й починається партловля з настанням виборчої кампанії.
Зі спостережень досвідченого виборця-риболова
І
У двері подзвонили. Мартине хропіння розвіялося миттю, як сон, у якому вона побачила себе в ролі… директора фірми «Гарнітур».
Марта схопилася з дивана, на якому спала в повній бойовій готовності (у домашній сукні, білосніжному фартуху, у квітчастій хустині на розпатланій голові та в чоловікових зношених капцях на пухкеньких ногах), і за звичкою, що виробилася в неї протягом усього заміжнього життя, кинулася до дверей. Перед цим устигла запалити ще вогонь на газовій плиті в кухні, відкрити кран у ванній і припудрити заспане обличчя борошном найвищого гатунку.
Марта поспішала відчинити двері квартири. Адже добре усвідомлювала, що то — дзвінок її набридливої половини, інженера Хоми, або, як його пестливо величали родичі та знайомі, Хомульки. І пам’ятала: якщо Хомулька власноруч відчинить двері та застукає її на дивані — годинний рукопашний двобій із застосуванням кімнатних засобів цивілізації гарантовано.
На порозі справді стояв її Хомулька. Стомлений, але рішуче налаштований на чергову сварку теж набридливої половини. Однак, побачивши її, Марту, у заклопотаному вигляді та ще з борошном на пишних щоках і високому лобі, розім’як, наче шмат сала з холодильника перед газовим полум’ям.
— Їсти! — командним голосом розігнав Хомулька Мартин сон, що хотів було знову на неї напасти.
Жодної приготовленої страви, зрозуміло, у Марти на цей час ще не було. Тому вона відразу перевела мову… на політику.
— Любий, ти чув, що лідер союзу дармоїдів, придурків та одоробалів збирається після приходу до влади розмовляти одночасно двома мовами? Як ото наш сусід Швабра: одне слово наше, інше — не наше. Очевидно, це з метою завуалювати перед своїми опонентами стратегію й тактику швидкісного просування нашої країни до небачених у світі висот!
— А мені то що, — байдуже сказав Хомулько.—Ти мені їсти давай! Я тобі, здається, свою стратегію й тактику не завуальовую.
— Розумію, любий, — узявшись у боки, зацвірінькала Марта, відчуваючи, що план її оборони ось-ось лусне, як мильна булька.
— Але, як казав один мудрець, якщо не цікавитимешся політикою, вона зацікавиться тобою. Давай послухаємо по телевізору останні новини. Можливо, лідер союзу дармоїдів, придурків та одоробалів передумав розмовляти одночасно двома мовами. Нам слід знати, яку стратегію й тактику виробляти. Насамперед мені. Адже я, любий, є кандидатом у перезиденти фірми «Гарнітур»!
Хомульці на мить їсти перехотілося. Він із перших днів подружнього життя відчував, що його Марта рано чи пізно займеться політикою, оскільки до чогось іншого, крім ще залицянь до чужих чоловіків, у неї хисту круглий нуль. Тому промовив:
— Підтримую. Умикай телевізор, будемо слухати. Хоча знаю, чим відрізняється політика від побуту.
— А чим? — поцікавилася Марта.
— У політиці брешуть, а в побуті проширюють чутки!—розтлумачив Хомулько.
Марті цього тільки й треба було. Вона хутенько забезпечила Хомульці доступ до екрана, а сама рвонула, аж борошно посипалося з обличчя, на кухню виправляти чергову стратегічну й тактичну помилку, допущену природним бажанням після робочого дня у фірмі «Гарнітур» ( тут Марта працювала бухгалтером з реалізації товарів) ще з годину-дві поспати вдома.
Допоки готувала Хомульці вечерю, той біля екрана телевізора міцно заснув. Таким чином Марта досягла подвійного успіху: вечеря буде Хомульці сніданком, а кімнатні речі сучасної цивілізації залишаться цього разу на своїх законних місцях.
ІІ
Бухгалтера-реалізатора фірма «Гарнітур» справді висували кандидатом у свої президенти. Ця посада значно нижча від керівника держави, проте приваблювала Марту. По-перше, звучала майже однаково, якщо не брати до уваги об’єкт керівництва та його масштаби. По-друге, і там, і там в однаковій мірі можна покластися на інтелектуальні здібності свого оточення. Якщо сам їх не маєш.
Марта здібностей до керівництва не мала, але сподівалася, що з першого дня свого президентва на фірмі дасть чітко зрозуміти підлеглим: я — начальник, ти — дурний. Утім, і на посаді бухгалтера-реалізатора Марта встигла нагадати про себе. У журналі «Усе для бухгалтерів» і в місцевій прокуратурі. У профільному виданні колеги опублікували відгук про те, що вислів «семистам» для їхньої Марти давно означає «сімдесятьом». А в прокуратурі спробували завести за сигналом тих же колег кримінальну справу за ліві повороти під час реалізації фірмової продукції.
(Далі буде)
Юрій БЕРЕЗА,
Рівне.