Вишні — один із найяскравіших спогадів дитинства, коли наїдалися-об’їдалися стиглих ягід удосталь, обмурзувалися по самі вуха, а хотілося ще. Дорослі брали з собою у жнива торбинку з вишнями, клали її на копі, на сонці, вишні прив’ялювалися і разом із хлібом слугували смачним обідом.
Чому ж то так хотілося вишень дітям, адже відомо, що вони підсвідомо тягнуться до тієї їжі, яка їм корисна? Червоно-чорні ягоди приваблювали своїм смаком, адже містять до 15% цукрів (сахароза та глюкоза), до 2,1% органічних кислот (яблучна, лимонна, молочна), до 11% пектинів, дубильні та інші біологічно активні речовини, які створюють неповторний смаковий букет, а разом з тим впливають на діяльність організму.
Діти знали про смак, а дорослі, зокрема народні цілителі, — про користь. Вишнями багато з них уміли лікувати все, навіть дитячий церебральний параліч, урівноважували душевний стан, виводили зі стану депресії. Вони рекомендували запасатися сушеними вишнями та соком із них на весь рік. А сушили вишні в печах, тому й були вони особливо смаковитими.
Споживаючи вишні, діти були здоровими, адже сік має бактерицидну дію, гинуть у його середовищі гноєтворні та гнильні бактерії, зокрема кишкова та дизентерійна палички. Крім того, вишні поліпшують апетит, регулюють діяльність травного тракту, допомагають перетравленню жирів та білків, м’яса, молока, риби, інших харчових продуктів, профілактують поноси, зменшують процеси бродіння в кишках.
Після вживання вишень діти ставали бадьорими і рум’яними. А це тому, що в їхні організми надходили разом із ягодами кровотворні речовини: вітаміни С, А, В9 (фолієва кислота), залізо (його у вишнях удвічі більше, як у яблуках), мідь, магній, кобальт, від чого поліпшувався склад крові, зміцнювався імунітет, тіло наливалося енергією та силою, а на щоках — “цвіли ружі”.
Особливо хочеться підкреслити важливість вишень як носія фолієвої кислоти, що вкрай потрібна організмові не тільки для виробництва червоних кров’яних тілець, а й для забезпечення процесів росту і відновлення клітин тіла, продукування “гормонів щастя”, оптимізму. За нестачі фолієвої кислоти процес поділу клітин порушується або зовсім припиняється, тому-то вишні дуже потрібні організмам, що перебувають у процесі росту, зокрема й ще в лоні матері.
Узагалі наявність вітамінів групи В у вишнях надзвичайно важлива для врівноваження нервової системи, запобігання психічним порушенням.
У вишнях містяться фенольні сполуки капілярозміцнювальної дії, кумарини, що знижують рівень згортуваності крові, та пектини, що виводять з організму шлаки, в тому числі й зайвий холестерин. Тож вишні є ліками в разі атеросклерозу, гіпертонічної та інших хвороб серця і судин.
А значний вміст йоду є показанням до вживання вишень у разі порушень діяльності щитовидної залози. Йод бере участь у продукуванні гормонів, які нормалізують процеси обміну в організмі. От і виходить, що з допомогою вишень можна позбутися зайвих кілограмів, коли нормалізується обмін речовин. А як лікувальний засіб п’ють чай з плодоніжок вишень (по 0,5 склянки 3-4 рази на день).
С. Ільїна радить зібрати плодоніжки, коли вони самі обсипалися, помити, посушити і заварювати як чай, пити впродовж дня без обмежень як ефективний сечогінний засіб. Вишні сприяють також виведенню сечової та щавлевої кислот з організму. Це актуально для хворих на ревматизм, подагру, артрит, остеохондроз. У разі артриту в народі вважають помічним вишневий сік з молоком, рекомендують також щодня їсти по 20 ягід. С. Ільїна рекомендує сушити листя вишень, слив, яблунь, обліпихи та шипшини після дозрівання плодів і, змішавши порівну, використовувати для заварювання чаю впродовж року.
Професор Мамчур дослідив протизапальну дію в разі порушень діяльності сечовивідної системи, що супроводжувалися болем: після вживання плодів, соку чи компоту з вишень розлади зникали.
У народній медицині вишні вважають добрим відхаркувальним засобом, сік розріджує мокротиння, сприяє його відходженню. У разі бронхіту, бронхіальної астми помічними є плоди, сік та відвар плодоніжок: 1 ст. л. сировини залити 1 склянкою окропу, кип’ятити впродовж 1 хвилини, настояти 30 хв. Пити по 1 ст. л. тричі на день за 30 хв. до їжі. Відвар плодоніжок п’ють також у разі набряків, поносу, дизентерії, нирковокам’яної та гіпертонічної хвороби, як кровоспинний засіб за надмірних менструальних кровотеч.
Вишні в будь-якому вигляді (свіжі, сушені, консервовані) мають жарознижувальний ефект. Приміром, 2 ст. л. ягід залити 100 мл окропу, настояти впродовж 5 хв, ягоди з’їсти, настій випити. Повторювати протягом дня через 1-1,5 години.
Слід сказати про кровоспинні властивості вишень. Так, носову кровотечу можна втамувати листям: пом’яти і закласти в ніздрі.
Маска з вишень (товченими ягодами протерти обличчя) омолоджує шкіру, стягує пори, відлущує відмерлий шар епідермісу.
З осторогою ставтеся до вживання вишень, якщо у вас підвищена кислотність шлункового соку, виразкова хвороба, діабет чи хронічні запальні процеси в легенях.
Вишневий сироп
Вибирають добре достиглі вишні, краще перестиглі. Миють, дають стекти воді, потім з них відтискують сік, який проціджують через марлю. До 700 мл соку додають 1,3 кг цукру й 6 г лимонної кислоти та розмішують все до повного розчинення. Потім сироп проціджують через марлю, складену в 3-4 шари, розливають у чисті простерилізовані пляшки.
Посуд наповнюють до горловини і закривають корком, який заливають розтопленим парафіном.
