Музика допомагає хворим дітям

Однак спеціалізовані школи інтернатного типу через їх недостатню диференціацію та індивідуалізацію навчального процесу, відносну ізоляцію від суспільства не можуть у повній мірі задовольнити потреби розумово відсталих учнів. У зв’язку з цим сьогодні все більшого поширення набуває альтернативна форма навчання (на дому, у приватній школі, екстернаті).

Одним із різновидів такого навчання є музична школа. Адже в ній може проводитись навчання розумово відсталих дітей, які мають музичні здібності. Саме про такий тип навчально-виховного процесу і йде мова. Відставання у розвитку не лише впливає на інтелект дитини, а й на інші функції організму. Такі діти здебільшого пасивні, схильні до самонавіювання. Тому цінність впливу музичного мистецтва визначається, передусім, включенням у процес художнього сприйняття всіх компонентів психіки людини: відчуттів, почуттів, уявлень, інтелекту, пам’яті. Музика для такої групи дітей – це своєрідна звукотерапія. Адже, займаючись таким мистецтвом, вони зможуть навчитися відчувати і переживати різні емоційні стани, зуміти диференціювати запропонований дидактичний матеріал, проводити його відбір, оцінювати, отже, мислити,

Зазначу, що звук, який виникає під час гри на музичному інструменті, слугує своєрідним подразником. Звуковий сигнал, потрапляючи в уражені ділянки кори головного мозку у розумово відсталих дітей миттєво віддзеркалюються від них і спрямовується у сферу здорових аналізаторів, які розрізняють висоту, тембр, силу звуку. Аналізатори, в свою чергу, відкоригувавши процес сприйняття інформації, направляють її назад до клітин з дефектами. В результаті чого відбувається якісне перепрограмування пошкоджених клітин головного мозку, а значить – їх корекція. Тривала робота і багаторазові повтори однотипних форм музичної діяльності сприяють виробленню в дитини якостей адекватної поведінки здорової людини.

Цінність впливу музичного виховання прослідковується також у безпосередньому зв’язку фізичних вправ з музикою, оскільки музичне сприйняття тісно пов’язане з руховими переживаннями. Гра на інструменті та рухи під музику, в процесі яких включаються в активну роботу відчуття ритму, сприятиме оволодінню усією руховою сферою розумово відсталої людини. Це, в свою чергу, надає необмежені можливості для вироблення у хворих дітей виразних пластичних рухів рук і ніг, правильної осанки, а також розвитку мовленнєвого апарату.

Використання музики у навчанні з розумово відсталими дітьми допоможе через слух розширити коло їх уявлення про світ. Практичну реалізацію цих положень має здійснити вчитель музики, який виступатиме в ролі фактичного психотерапевта, тобто посередником між музикою та учнем. Основне завдання, яке стоїть перед викладачем – допомогти хворій дитині. Вчитель музики зможе розширити взаємини дитини з навколишнім соціальним середовищем, залучити її у новий світ суспільної та особистісної значущої діяльності.

Ірина ГІЛЬ, викладач Здолбунівської дитячої музичної школи,
Здолбінів.