Прийшов Спас – пішло літо від нас

Останній місяць літа багатий на православні свята. Найбільш значні з них – Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, Преображення Господнє та Післяуспіння – в народі іменують Спасами. Перший називають Медовим, другий – Яблучним, а третій - Горіховим.

Медовий спас
Медовий, Маковий, Спас на воді — це народні назви православного свята, яке відзначають в перший день Успенського посту, 14 серпня.
Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників Маковеїв, або, як кажуть в народі, Маковея.
Церква відзначає пам’ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.
Це свято прийшло до нас з Візантії, його почали відзначати не пізніше ІХ ст. Воно полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою”відвертання хвороб”, для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі в спеку.
У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водойм, озер. Вода освячувалася, після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб не хворіла. За переказами цього дня 988 року хрестився князь Володимир. Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії – хресний хід до води.
Свято Маковея одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні.
Цього дня у церквах святять мед, квіти й мак.”Маковійську квітку” переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, волошок, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Голівки маку в’язали в окремий букет.
До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть.
Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці – щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлював з небесне світило, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.
Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся – щоб не випадало.
Медовим перший спас називали тому, що до цього дня соти у вуликах вже наповнені повністю, і пасічники приступають до його збору. Наші предки на банкетах пили хмільний мед, на його ж основі виготовляли безліч напоїв. Вже в старовинних джерелах мед описувався як”сік з нічної росиі”. Вважається, що він володіє особливою цілющою силою.
У цей період зазвичай починали збирати перший мед. І цьому процесу, і особі бджоляра надавалося особливе значення. Вважалося, що якщо господар втаїть хоч крапельку меду за щокою, на нього чекатиме Божа кара. Адже за традицією увесь мед слід було віднести в церкву і освятити. Зате пасічник, який дотримувався усіх правил і робив свою справу з молитвою, вважався справжнім християнином і шанованою людиною.
Обрядовою їжею цього дня є”шуліки”. Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком. Ця їжа смачна, її залюбки їдять діти.
Всі чоловіки повинні були з’являтися на це свято в козацькому одязі.
Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці, бо вода на свято Маковея вважалася цілющою.
У Перший Спас починається Успенський піст, він триває два тижні.
У народі кажуть, що Перший Спас – це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.

Яблучний Спас
Свято почали відзначати ще в IV столітті на честь події, описаної у Євангелії, коли Ісус Христос зі своїми трьома улюбленими учнями - Петром, Іаковом та Іоанном піднялися на високу гору Фавор і під час молитви апостоли побачили, що їх учитель преобразився: його обличчя почало світитися неначе сонце, а одяг його став білим, як світло.І пролунав тоді голос Бога з неба:”Це є Син Мій улюблений, Слухайте Його у Всьому, слідуйте за Ним”. Разом з Христом, осяяні неземним світлом у небо піднялися пророки Ілія та Мойсей і розмовляли з Христом... До цього часу прості люди та й учні мали сумніви щодо божественної сили Христа, яка здатна створити диво на землі, звільнити їх від рабства Риму, вони стільки віків очікували земного царя, який зробить їх володарями над всім світом...а цей нічого подібного не робить, не від світу цього його царство! Але яке ж воно?! Учні дуже хотіли це знати...
І це видіння переконливо запало в душі апостолів, тепер не було сумнівів щодо божественної суті Христа - вони на власні очі побачили неземний лик свого земного учителя – своїм преображенням він неначе об’єднував свої земні і небесні начала. Головною ідеєю Преображеня тепер стало духовне переродження людини, оновленя і життя… Звідси і церковна назва свята – Преображення Господнє. Згідно з євангельським текстом, ця подія відбулася в лютому, за 40 днів до Паски, але святкування його було перенесено на 19 серпня (н. ст.) аби воно не припадало на дні Великого Посту… Почали святкувати його в Палестині з ІV століття з тих часів, коли імператриця Елена збудувала на горі Фавор храм на честь Преображення. Пізніше було збудовано ще два храми на честь Пророка Ілаі та Мойсея… На Русь свято Преображення прийшло разом з християнством.
Другий Спас в народі називають ще Яблучним. Разом з дозрілими яблуками і городиною зі Спасом приходить осінь. Якщо після Першого спасу тільки холодні роси, то Другий Спас обіцяє вже суттєву прохолоду. В цей день говорили:”Спас-Преображення погоду преображає”,”Другий Спас — зустріч осені”,”Прийшов Другий Спас — бери рукавиці про запас”, адже”діло йде до Покрови, а не до Петрова(дня)”… Захід сонця цього дня проводжали з піснями та приказками:”Прийшов Спас - всьому час!”…Тому так не хотілося цього дня рано лягати:
Сонечко, Сонечко, зачекай!
Ти раненько не сідай
Бо сьогодні у нас пир
На весь чесний мир
Спас преобразився!
Люд весь низько поклонився
Пригощаєм всіх ми медом
Наливаєм вино щедро
Яблука, горішки, груші
Весь народ гуляє в лузі
А ось завтра, зі сходом сонця в поле, на город збирати урожай… Пора!
Цього дня в церкві освячують яблука, воду, плоди садів, мед та хліб, якими (як і на Медовий Спас), пригощають знедолених та бідняків… Народна приказка вже звучить так: на Другий Спас – і убогий яблучко попробує (меду він покуштував уже на Медовий Спас)…
Найбільше чекали освячення саме яблук, адже до цього дня їх не їли. Особливо це стосувалося жінок, у яких померли діти, та дівчат, що залишилися без матерів. Вважалося, що цього дня на тому світі Пречиста Діва роздає діткам золоті яблука, але їх не одержують ті діти, матері яких згрішили і їли яблука до Спаса.

Горіховий Спас
29 серпня православні віруючі відзначають свято Спаса Нерукотворного.
За євангельським переказом, Спаситель витер обличчя рушником, і на тканині залишилося відображення його Божественного лику.
Народна назва свята - Третій Спас, він завершує цикл трьох Спасів .
Горіховим третій Спас називають тому, що о цій порі дозрівають горіхи. Вважається, що з цього дня можна і потрібно їсти горіхи.
Третій Спас у давнину називали ще Хлібним, тому що напередодні відзначається Успіння Пресвятої Богородиці, з яким пов’язується закінчення жнив. У цей день прийнято пекти пироги і хліб з борошна нового врожаю. Здавна ходили такі прислів’я:”Третій Спас - хліба припас”.
На Горіхового Спаса закінчується Успенський піст. Він вважається самим приємним, легким завдяки великій кількості достигли фруктів і овочів.
Саме на це свято в багатьох містах раніше влаштовували ярмарки. Вважалося, що торгівля в цей день буде особливо сприятливою.
На Горіховий Спас прийнято готувати різні страви з додаванням горіхів, і пригощати ними всіх рідних та близьких.