Фермерське кредитування: плюс чи мінус? або Грошей багато не буває

Адже тема посівної – це питання, яке не можна перекладати з дня на день. Наша держава перетворюються на країну, що експортує зерно.

Як кредитуватиметься село цього року розповів начальник департаменту фінансово-кредитної та податкової політики Міністерства агропромислової політики України Григорій Зуб.

– Робота в сільському господарстві проводиться незалежно від погоди. Наразі йде підготовка насіння, ремонт техніки та інше. Для проведення весняно-польових робіт потрібно понад 10 мільярдів гривень. Втім, багато підприємств так і не користуються кредитами. Річна потреба у кредитних ресурсах сягає 16 мільярдів гривень. Згідно з результатами дослідження, основним джерелом фінансування для сільськогосподарських підприємств залишаються власні кошти. Друге місце в списку основних джерел фінансування у 2004 році посідали кредити комерційних банків за схемою часткового відшкодування відсотків. І третім джерелом фінансування діяльності підприємств аграрного сектора виявилися позики приватних осіб.

На сьогодні, вони отримали кредит на суму 1,5 мільярда гривень. Понад 100 банків у минулому році кредитували село. У цьому році можна взяти кредит під 13 відсотків річних, з них 10 відсотків компенсує держава за рахунок держбюджету.

Як і раніше, серед тих, хто бере кредит,більшість вико-ристовує його на фінансування поточних виробничих завдань – закупівлю пального та мастил, засобів захисту рослин, придбання посівного матеріалу.

Заступник директора Департаменту роздрібного кредитування комерційного банку “Надра” Катерина Левченко зазначила, що банки проявляють інтерес до агропромислового комплексу. Зокрема, банк “Надра” візьметься за мікрокредитування села, впровадження нових технологій.

Кредит у цьому банку фермер може отримати в рамках програми на 46 місяців, тобто на чотири роки, при цьому середня сума кредитування становитиме 100 тисяч гривень. Втім, є і проблеми. Головна із них – нестабільні грошові потоки, відсутність диверсифікації.

У майбутньому цей банк планує створити навчальні програми для фермерів та займатися продажем великої техніки.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко на засіданні говорив про небажання фермерів брати в банках кредити. Головною перешкодою він вважає процентну ставку та відсутність застави. А заставою для отримання кредиту може бути майно, земля, навіть майбутній урожай фермера. Слід зазначити, що впродовж чотирьох років стабільно зростає розуміння сільгоспвиробниками важливості кредитної історії підприємства.

– Проблеми фермерів – це не проблеми банків, – вважає Олександр Сугоняко. – Адже банк не є благодійною структурою. Він залучає кошти одних, і віддає іншим. При цьому має щось заробити, бо ж для цього і працює.

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Валерій Петров повідомив, що фінансування фермерства здійснюється не в повному обсязі, а гроші в сільське господарство потрібно обов’язково вкладати, щоб щось отримати. Тому Валерій Петров дуже надіється на слово президента Віктора Ющенка. Він сказав, що на з’їзді фермерів буде розглядатися питання розвитку сільського господарства. Тому Асоціація фермерів чекає фінансової підтримки.

На півдні України уже розпочалися посівні роботи. Та все ж фермери сьогодні мають багато проблем, що пов’язані з недостатнім фінансуванням. А ще – напружені відносини з банками.

Аліна ФЕДОРОВИЧ,
Київ.