Сезон несподіванок

До підсумків чемпіонату і Кубка Володимиреччини – 2009 з футболу у першій лізі.
Навряд чи перед початком змагань та, мабуть, і на їх екваторі хтось міг би спрогнозувати тріумф, та ще й подвійний – золоті медалі у Кубку району — любахівського “Сокола”. Жила–була собі скромна сільська команда з порівняно невеликим фінансуванням, зірок особливих з неба не хапала, чемпіоном ніколи не була, районний кришталевий трофей колись завойовувала, але було то досить–таки давно, тому говорити про якісь там переможні традиції любахівського футболу – справа невдячна. А от нині “Сокіл” взяв та й вистрелив, ще й як! У принципі, передумови для створення хорошого колективу були у Любахах вже торік. Взимку хлопці добре потренувалися у кузнецовському манежі АТЦ, коли протягом декількох тижнів брали участь у турнірі, присвяченому ювілею ДЮСШ Управління освіти, потім був березневий Кубок районної федерації футболу – “Володимирецький пролісок”, словом, передсезонна підготовка вийшла на славу. А далі на руку “соколятам” було те, що у кожної команди з “великої районної четвірки”, хіба за винятком полицького “Полісся”, був явний спад. Втім, це не применшує заслуг любахівських футболістів, де є яскраві особистості у кожній лінії – захисник Олег Решетицький, що з успіхом виступає за володимирецьку “Енергію” (до речі, вихованець кузнецовського футболу), лідер команди Володимир Мотько (він же і представник команди), агресивний форвард Роман Лоза – чи не кращий бомбардир ліги. Цікаво буде поспостерігати за дебютом “Сокола” у Кубку районних чемпіонів, що стартує буквально на днях.
Друге місце полісян – явно не те, на що вони розраховували. З року в рік “Полісся” декларує досить високі цілі, як, до речі, і цепцевицька “Горинь”, але чогось амбітним гравцям тренера Анатолія Приходька не вистачає. У цьому сезоні колектив підсилився навіть “легіонерами” з Володимирця і Кузнецовська, на висоті у полісян і фінанси, тож на майбутній сезон слід очікувати від них неабияких здобутків.
“Бронза” володимирецьких муніципалів – провал у порівнянні з минулорічним чемпіонством. І того могло б не бути, якби на останніх хвилинах заключного туру володимирчани не взяли очки у балаховицьких аутсайдерів, а цепцевичани несподівано “насухо” не “пролетіли” — 0:4 — у Любахах, які уже тиждень святкували чемпіонство.
Ще більш гучний “проліт” — у кузнецовського “Моноліта”. П’ята позиція у чемпіонаті, лише півфінал райкубка – це зовсім не рівень колективу ЕРП РАЕС, тим більше, що на стику весни і літа до команди прийшла низка гравців “Варіанта”, яких слабаками не назвеш. Проблеми енергоремонтників лежать на поверхні – їх залихоманило відтоді, як до “Ізотопа” пішов тренер Павло Грибок. Заміни екс–керманичу начальник команди Анатолій Ляшик так і не знайшов. Тому й кидало прихильників команди то в жар, то в холод, бо був протягом сезону такий момент, що монолітівці стояли ледве не на “виліт” до другої ліги.
З інших команд можна відзначити хіба що дебютанта ліги — кідерську “Юність”, що посіла почесне для новачка 6 місце. ФК “Озеро” на чолі із суперголеадором Віталієм Бриксою, наприклад, “догрався” до перехідного матчу за право залишитись у елітному районному товаристві, який, щоправда, виграв у довговільської “Чайки” — 2:0. З тріском вилетів до другої ліги явний аутсайдер з Канонич, на зміну якому прийшов ФК “Нова Рафалівка”, славна колись навіть на теренах області.
А тепер про проблеми провінційного футболу, які, на жаль, з року в рік потребують нагального вирішення, та все ніяк не вирішуються. Найперша – це суддівство. Ніде правди діти, цьогоріч було набагато менше нарікань на суддівство окремих матчів. Та справа фактично не у якості арбітражу (хоча й це важливо), а у кількості тих самих рефері, яких просто не вистачає на обидві ліги Володимиреччини – ну ніяк ніхто не хоче йти у судді. І з цим треба щось робити, тобто є над чим задуматись районній федерації футболу.
І друга проблема, не менш традиційна – якість футбольних майданчиків. Тут теж непочатий край роботи – навіть у чемпіонського “Сокола” поле хоч із трав’яним покриттям, але дуже нерівне і горбкувате, тому поєдинки обласного ґатунку любахівці змушені будуть проводити у Володимирці. Є у цій царині і позитивні новини – готується запасне поле у райцентрі. Зате маса питань подібного у місті – супутнику Рівненської АЕС, де основне поле стадіону “Ізотоп” зробили чи не раритетом, і навіть основна команда міста має право лише одноразового (на тиждень) тренування на ньому. Тому на запасне поле припадає неймовірне навантаження, і воно вже зараз практично розбите вкрай. А про штучні майданчики у “Кузні” ніхто й не думає, хоча такі функціонують не лише у Володимирці, а й у Полицях та Цепцевичах. Як тоді залучати до занять футболом підростаюче покоління, коли воно бачить зелену траву тільки по телевізору?
Юрій Ковалець.