Таких колоній залишилось мало

Мене ж завжди цікавила колонія ластівок-землекопів, що вже не одну сотню років облюбобували стрімкий лівий берег річки за селом Жадківка. Їх ще називають „береговими стрижами”. Найменша серед співбратів ластів’ячого сімейства, пташина має зверху сіро-бурий окрас, знизу – білий. Вона вириває в крутих берегах глибокі ходи, розташовані так, аби сюди не дістала повінь.
Воістину дивно, яким робом слабка істота здатна за короткий час виконати таку роботу: за два-три дні парочка вириває нірку шириною 7,5 сантиметрів і довжиною 1,5 метра. Хід закінчується гніздовою камерою, встеленою пір’ям і стеблами трав. У кладці 4-6 білих яєць. Їх пара висиджує по черзі до 16 днів. Залишивши гніздо через три тижні, пташенята літають „у причепі” з батьками деякий час.
Відлітають берегові ластівки в серпні-вересні у Китай, Африку, Індію, з вирію вертають у квітні-травні. У народі берегових ластівок часто називають „щуриками”. Дехто вважає, що вони знищують бджіл. Насправді ж, основною їжею їх є комарі, зокрема й малярійні, мухи.
Люди не вельми дбають про колонії ластівок-землекопів. Сам спостерігав, як тривожно метались щурики над берегом Корчика. Піднявшись на крутий схил, побачив, що землю тут „зрито” ратицями корів. Верхня частина берега, під дерном, була зруйнована. Значить, пропало чимало гнізд, а з ними і пташенята. Отак через необачність пастухів було завдано шкоди колонії. Між тим, можна було обгородити місце, як обгороджують мурашники в лісі. Бо хто скаже, чи повернуться наступного року сюди для повторної кладки налякані пташки?
Василь ЯНОШІ,
Дубно-Корець.