Як не пошитися в дурні у день дурнів

Одностайної думки щодо того, де і коли зародилася традиція святкувати 1 квітня День дурнів, немає. Одна з найбільш вірогідних версій стосується Франції. Так, до 1564 року там Новий рік відзначали вісім днів — з 25 березня до 1 квітня. Кульмінація веселощів припадала саме на 1 квітня. Але з переходом на григоріанський календар святкування Нового року перенесли на 1 січня. Утім, багато французів не бажали відмовлятися від старих традицій і продовжували відзначати Новий рік 1 квітня. Інші ж тішилися над ними й називали “квітневими дурнями” або “першоквітневими рибами”, бо вони найлегше ловляться на гачок. У ті часи й зародилася традиція «пошивати у дурні» знайомих і незнайомих осіб шляхом поширення 1 квітня неправдивих повідомлень чи новин. Досі французькі кондитери виставляють цього дня величезних шоколадних риб, а дітлахи намагаються прикріпити до спин товаришів паперових рибок.
У деяких країнах сформувалися свої особливості святкування Дня дурня. У Мексиці, на відміну від усього світу, його святкують 28 грудня, а в Шотландії — два дні: 1 і 2 квітня. При цьому 2 квітня має назву Хвостатого дня і впродовж нього звучать жарти лише «нижче пояса». У США цей день називають “святом серця, а не держави”. У німців здавна існує звичай посилати кого-небудь, найчастіше дитину, за тим, чого не можна принести. Цей жарт називається „посилати кого-небудь у квітень”. Цікаво, що обмінюватися жартами та ставити перед людьми нездійсненні завдання було прийнято у вельми віддалених одна від одної країнах: Швеції, Португалії, Індії. В одних народів 1 квітня називають Днем сміху, в інших – Днем дурнів.
Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, ймовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою – одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської – святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Існує версія,що у Російській імперії, до складу якої входила й Україна, першоквітневі розіграші затвердилися після того, як одного разу жителів Петербургу рано вранці підняли з ліжок звуки набату, що зазвичай сповіщали про пожежу. Це було 1 квітня, і тривога була жартом. Відомо також, що за царювання Петра I трупа німецьких акторів обдурила цього дня і публіку, і государя, виставивши на сцені замість вистави транспарант з написом: «Перше квітня». Петро не розсердився і сказав тільки, виходячи з театру: «Вільність комедіантів».
День сміху святкується зараз у всьому світі, але ніде не є вихідним. Окрім нашої Одеси – батьківщини багатьох знаменитих гумористів. День сміху тут став офіційним святом і супроводжується він комічними парадами, карнавальними ходами та виставами. Цьогоріч Одеса оголосила 1 квітня вихідним днем через проведення свята сміху “Гуморина”. Відповідно до розпорядження мера Одеси Едуарда Гурвіца від 14 березня, голови підприємств, установ й організацій, які належать до комунальної власності Одеси, повинні перенести робочий день із вівторка, 1 квітня, на суботу, 5 квітня.
До речі, професор Стенлі Теп із інституту здоров’я в Окхерсті (Каліфорнія) стверджує, що 30 хвилин сміху на день дозволяють пацієнтові, котрий переніс інфаркт міокарду, уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період – перші півроку після нападу – і потім жити повноцінним життям. Здоровим же людям ця кількість сміху подовжує життя на роки, іноді на десятиріччя.
Марина ДАНИЛЮК,
Рівне.