“Пишу вам, бо заплуталася у своїх проблемах. Я зустрічаюся з хлопцем, якому 23 роки. Мені вісімнадцять. Він більшу частину часу добрий до мене, але іноді б’є. Тоді він каже, що я сама винна. Не знаю, що робити. Я кохаю його, але не хочу, щоб мене били. І не хочу залишитися сама. Порадьте, як мені бути. Ліля.”
Відповідає Степан Кондира, член Української Спілки психотерапевтів: “Аналізуючи запитання, яке поставила Ліля, можна припустити, що її хлопець має внутрішні “несвідомі” проблеми. Вони “домінують” у його поведінці, даючи агресивний прояв вже на свідомому рівні.
Це свідчить про сильну закоханість (прояв надмірної уваги). Не виключено, що заборона зі сторони молодої дівчини в реалізації еротичних або інших несвідомих бажань молодого чоловіка пробуджує таку його поведінку. А це, в свою чергу, веде до формування характерного виду взаємостосунків. Адже для Лілі теж суттєвим є те, що вона може втратити своє кохання і це викликає в неї страх перед майбутнім. Вона намагається компенсувати прояв страху всепрощенням. Але виникає питання: скільки часу Ліля зможе так себе поводити? В цій ситуації необхідно ретельно проаналізувати взаємостосунки, що склались. Щоб попередити страждання. Вже не від кохання, а від самих взаємостосунків”.