Рівне:

«С волками быть – это совсем еще не значит, что нужно всегда по-волчьи выть…»

Актуально 23-сен, 2021, 15:319 swet 1 618


Не лише хороший психолог, а й та людина, яка працювала довгий час у великому колективі може без вагань і абсолютно точно оприділити вдачу незнайомців, випадково почувши їхню розмову, що вони кажуть, і як висловлюють свої думки, визначити їхню особистість, а крізь рядки слів статті чи розповіді проглядає вдача його автора. Така можливість дана не кожному, але хто її має, той дуже щасливий, адже одразу бачить якості в людях і саме такий чинник допомагає людині заощадити час на пізнання іншої. Разом з тим інші можуть потратити на цей процес довгі роки. Адже є люди, яким не важливі статки чи зовнішня людина, а саме цінують вони внутрішні якості її. Бо, як каже Священне Писання Старого Завіту, «Господь бо не дивиться так, як чоловік: чоловік дивиться на лице, Господь же дивиться на серце» (1 Сам. 16, 7). І саме те, що є в серці, визначає вартість того, що є назовні, але, на жаль, ми усвідомлюємо це з роками...

Нам часто радять добре подумати, перш ніж щось сказати. Але, виявляється, що слова, за допомогою яких ми формулюємо свої думки, можуть розповісти про нас набагато більше, ніж те, що ми намагаємось донести слухачу.

Дослідники знайшли чимало підтверджень тому, що те, як ми висловлюємо думки, - в розмові чи дописі в соцмережах - дозволяє досить точно визначити наш характер навіть на великій відстані. Навіть вибір електронної адреси чи особистий автограф може бути доволі красномовним.

Асертивність - вміння бачити свою межу, або просто не лізти в особисте інших
На жаль, в радянському та пострадянському суспільстві таким наукам, як психологія, етика та естетика приділялося мало уваги, тоді, як в європейських провідних країнах психолог присутній вже з дитячого садочка. Адже в майбутньому саме асертивність допоможе дитині:
– поважати себе та власні межі
– поважати границі іншого
– вміти висловлювати свої думки, почуття та потреби
– вчасно сказати «НІ»
– вести переговори
– приймати похвалу і цінувати себе
– вміти відстоювати себе
- розуміння, що за межею починаються почуття, права, аура іншої людини, такої ж як і ти.
Як бачите, бути асертивним, це досить складне вміння, яке належить до так званих, soft skills, її потрібно розвивати і весь час вдосконалювати. Адже межі особистості є доволі гнучкими і залежать багатьох чинників: фізичного та емоційного стану, ситуації і навіть того, з ким ми зараз розмовляємо.
Чому ж для людини так важливо володіти такою здатністю як асертивність? Річ у тім, що людина, яка здатна доносити свою думку і при цьому поважає позиції інших, у цьому світі завжди буде більш успішною як в особистому та професійному житті, так і в стосунках загалом. Більш того, навіть здорова самооцінка неможлива без вміння поважати себе та оточуючих. Та людина, яка робить навпаки, причини можуть бути різні – від глибокої душевноі травми        (нерозділене кохання, невдалі якісь проекти) до вроджених якостей таких як зухвалість, зверхність, так і набутих: надмірна самозакоханість, самозавищена оцінка, велике своє «Я»… Ось подумайте, що спільного між сварливою бабцею, чоловіком, якого постійно недооцінюють вдома (і він шукає цієї дооцінки в іншому місці) і на роботі та дівчиною, яка потерапає від зрад свого хлопця? Правильна відповідь – невміння вибудовувати межі в стосунках. Всі вони поводяться неасертивно, тобто не поважають або свої, або чужі границі.
Отже з чого складається асертивність? Це навички висловлювати свої думки та почуття, і здатність приймати похвалу, і самоповага, і вміння постояти за себе в рамках розумного, не приносячи ущербу оточуючим. Але, перш за все це вміння сказати – «Ні». Вчасно і в неагресивній формі. При чому не лише людям, але й обставинам. Адже свобода людини починається в тому місці, де вона може сказати «Ні».
Саме знання людиною про свої «Ні» та вміння неагресивно доносити свою позицію до співрозмовника й називають асертивною поведінкою. Де навчаються асертивній поведінці? Здебільшого вмінню відстоювати себе ми навчаємося ще у дитинстві, а потім лише вдосконалюємо ці навички. Але, як помітно з прикладу вище, не завжди батьки виховують у дитини почуття власної гідності і тоді навіть в дорослому віці людина почувається невпевнено та не відчуває за собою права висловлювати свої думки та емоції, вважаючи що «вони не важливі». Чи, навпаки, прагне бути у всьому правою і поводиться доволі агресивно, навіть якщо в результаті у неї псуються стосунки з близькими. Тоді, чи можна самому навчитися бути асертивним?
Звичайно. Але для того, щоб відстоювати права власної особистості, про них, перш за все, потрібно знати.
Ще одним важливим фактором, що має істотний вплив на формування особистості, її поведінки, психіки - є соціальне середовище. Це не тільки саме суспільство, його соціальна структура, але й родина, колективи, групи спілкування (сусіди, друзі), які впливають на розвиток особистості і формують своєрідність її духовного світу. Важливим компонентом соціального середовища є тип політичної системи суспільства, у якому формується особистість. Відомо, що відкрите, демократичне суспільство, у якому відносини між особистістю і суспільством відбуваються на засадах соціального партнерства і взаємоповаги, більш придатне для розвитку особистості і розкриття всіх її здібностей, ніж закрите, тоталітарне (авторитарне), у якому відносини в системі “особистість – суспільство” деформовані. Так, наприклад, якщо в США роблять ставку на ініціативних людей і практикують модель інтересу взаєминах влади й особистості, то в СРСР цінувалися насамперед виконавські якості, слухняність і відпрацьовувалася модель примусу на рівні влади – особистість. Тому не дивно, що в змаганні цих двох протилежних соціальних систем більш життєздатною виявилася демократична модель США. Таким чином, особистість формується під впливом середовища на основі своїх індивідуальних біологічних задатків.
Важливим питанням для розуміння проблеми особистості є питання про типологію особистостей. Існує ціла низка типологій, що беруть за основу певний критерій, серед яких: налаштованість особистості на соціальні ролі, соціальні фактори, психоенергетичні якості особистості, цивілізаційні особливості суспільства і ряд інших.
 Таким чином, ця класифікація бере за основу певні психічні конструкції, енергетичний потенціал людини, які активно впливають на поведінку особистості, її настрій і особливості духовного світу.
Розглядаючи типи особистості, не можна не враховувати ментальні особливості “західної” і “східної” людини, що, у свою чергу, можуть стати основою для типології особистості. У європейській моделі особистість у різних ситуаціях зберігає свій “стрижень”, бо це певна цілісність. Для східної моделі особистості ключовими поняттями є обов’язок і повага до традицій. Європеєць наділений схильністю стати помітним і завоювати навколишній світ, а східна людина прагне злитися з природою, усвідомлює себе її невід'ємною частиною.
Роблячи висновки, слід зазначити, що в реальному житті поняття “індивід”, “індивідуальність” і “особистість” взаємозалежні, внутрішньо єдині. Тому, коли ми говоримо про особистість, маємо на увазі особу – індивідуальність, тобто таку структуру поведінки одиничного учасника, для якої водночас характерні самостійність і самобутність, відповідальність і обдарованість, свідомість і різнобічність. А є й такі, які не виховались на сході і не адаптувались на заході. Або щось схопили і там і там…
На сучасному етапі Україна здійснює перехід до демократичного суспільства і відповідно до Конституції нашої держави людина є найвищою цінністю і метою розвитку. Це є тотожним до того, як відноситься Бог до людини – Свого вінця творіння:
«10 Бо зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла, сонце затьмиться при сході своєму, а місяць не буде вже сяяти світлом своїм... 11 І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу! 12 Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину від офірського золота. 13 Тому небеса захитаю, і рухнеться земля з свого місця від лютости Господа Саваота, у День, як палатиме гнів Його...»
"Що подумають інші?"
Психологи вважають, що надмірна стурбованість тим, „що подумають інші”, як і надмірна чутливість до схвалення чи засудження оточуючих, - свідчення завищеної самооцінки і надмірної зайнятості собою, виокремлення себе обов'язково у положення вище над іншими. Фахівці стверджують, а ми переконуємося в цьому на практиці, що коли ми особливо стараємося справити гарне враження, все виходить навпаки. Якщо ви дійсно хочете справити якомога краще враження, не намагайтеся робити це навмисне, - радять психологи. Старайтеся поводитися, діяти і міркувати так, як би ви це робили на самоті чи в товаристві близьких людей. Закличте на допомогу уяву. На офіційному бенкеті спробуйте уявити, що вечеряєте в сімейному колі, а виступаючи перед великою аудиторією – що говорите все це своїм друзям. І вже зовсім не слід зважати на те, що подумають про вас інші в питаннях принципових.

Психологія наука, яка допомагає побачити середину людини. Для цього вона використовує, генетичні спадковості, як душевні чинники: емоції, характер так і зовнішні показники.

Наприклад, люди з високим рівнем тестостерону зазвичай мають ширше обличчя з високими вилицями. Вони також більш схильні до наполегливого та агресивного складу характеру. А теорія НЛП стверджує, що по руху очей співрозмовника можна дізнатися, які саме образи зараз у свідомості людини і чим він зайнятий в даний момент: придумує або згадує. Якщо партнер дивиться наліво вгору або просто вгору, швидше за все він занурений в зорові спогади. Такий погляд можна спостерігати в людини, що відповідає на питання "як виглядає сторублева банкнота". Погляд у напрямку праворуч вгору видає зорове конструювання. Людина намагається уявити те, що він ніколи не бачив. Наприклад, спробуйте уявити вашого близького друга в скафандрі космонавта.

Погляд наліво в сторону говорить про слухові спогади. Наприклад, згадайте звуки рояля. Якщо погляд спрямований направо в сторону - це ознака слухового конструювання. Наприклад, уявіть, як розмовляють інопланетяни. Люди з високим рівнем тестостерону отримують задоволення від гніву інших. Люди прагнуть принизити інших також, якщо вони невпевнені в собі. Піддослідні, яким сказали, що вони погано пройшли тест на IQ, висловлювалися більш брутально, ніж ті, кому повідомили про високі результати. На поведінку людей впливають тілесні відчуття. Наприклад, є стійка асоціація між відчуттям важкості і "важливістю", "серйозністю", "вагомістю". Інші оцінювали людину як більш серйозну і стабільну, якщо її резюме подавалося у важкій папці, і навпаки. Так само з відчуттям жорсткості й твердості, які роблять людей негнучкими. Ті, хто сидів на жорстких стільцях, були більш непоступливими в переговорах. Відчуття шорсткої поверхні викликає відчуття складності у відносинах між людьми, а холод тісно пов'язаний з почуттям самотності.  Люди схильні робити аморальні вчинки чи не виконувати чиєсь прохання про допомогу, якщо для цього не потрібно докладати зусиль або не доведеться відмовляти людині безпосередньо. Проте, більше людей поводяться "як слід", якщо вони повинні прийняти моральне рішення на очах у когось. У прямому проханні про допомогу, про пожертвування або про збір підписів відмовляють рідше. Це вказує на двоякість і лицемірність людини. Брехня потребує великих ментальних зусиль. Людині одночасно доводиться утримувати в голові брехню - щоб її вимовити, і правду - щоб її приховувати. ( На брехню і маніпуляції йдуть на 68,8 % людей, які люблять фантастичні твори та фільми: доведено, що їм легше значно збрехати і маніпулювати іншими ). В результаті, вона говорить простіші речення і гірше справляється із завданнями на кмітливість. Коли за людьми спостерігають, вони ведуть себе краще. Причому ілюзія спостереження спрацьовує теж. Достатньо повісити фотографії очей в їдальні самообслуговування, щоби більша кількість людей почала прибирати за собою посуд. При цьому поведінка впливає на мораль. Люди, що збрехали, обдурили когось або вчинили інший аморальний вчинок, після цього по-іншому оцінюють, що є добре, а що погано.

Приваблива чесна зовнішність може легко ввести в оману. Люди схильні більше довіряти зовнішності, ніж щирості. Навіть професіонали у 86% випадків вважали чесними людей-брехунів зі щирими манерами. Зовнішність відіграє величезну роль навіть у голосуванні та виборі політиків. Виборці роблять висновок про компетентність політиків по зрілості та фізичній привабливості особи. Зрозуміло, не усвідомлено. Більш успішних і багатих вважають розуміншими, мудрими й т.д., і навпаки. Часто люди схильні думати, що ті, хто досяг успіху, і ті, на чию долю випали страждання, заслуговували цього. Щасливіший не той, у кого грошей багато, а той, у кого їх більше, ніж у сусіда. Частково на цьому ґрунтується і незадоволеність великими грошима. Люди постійно порівнюють себе з сусідами. Розбагатівши, вони опиняються у нових соціальних колах, де в людей грошей ще більше, і піднятися над оточуючими важче. Гнів підсилює в людях бажання володіння. Чоловіки та жінки здатні однаково відчувати емоції, однак виражають їх по-різному Цікаво, що емоція – це короткочасний «спалах», який триває від секунди до кількох хвилин. А от настрій триває довше, від кількох хвилин до кількох днів. Перебуваючи у доброму гуморі, ви можете відчувати і негативні емоції, але вони відчуваються більш поверхнево та короткочасно. Щастя – це складна емоція, яка може означати радість, захват, зворушення. А от кохання – це не емоція, а стан, який може одночасно викликати у вас протилежні відчуття: зворушення, смуток, злість. Чи знали ви, що керувати емоціями не так вже й важко? Ось ще один цікавий факт: якщо імітувати якусь одну емоцію, чи поєднання двох-трьох емоцій одного напрямку, то врешті-решт, почнеш відчувати її насправді. Крім того, префронтальна кора головного мозку, яка відповідає за інтерпретацію нами власних емоцій, дозволяє нам змінювати своє ставлення. Ця проблема існувала завжди скільки існувало людство. Ви, мабуть, вже неодноразово чули про те, що «Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста».
  Наприклад, побутові садисти отримують задоволення, завдаючи комусь шкоди або спостерігаючи за стражданнями інших людей. Їм подобаються сцени насильства у фільмах, вони люблять бійки і їх цікавлять тортури. Таких людей небагато, але й не мало. В одному анонімному дослідженні близько 6% визнали, що отримують задоволення, кривдячи інших. Побутовий садист - це інтернет-троль або шкільний хуліган, який цькує інших, сміючись собі в рукав. В рольових онлайн-іграх вони будуть тими шкідниками, які псують всім гру.

На відміну від садистів, психопати не завдають болю тільки заради задоволення (хоча іноді можуть). Завдаючи шкоди іншим, психопати намагаються досягнути певної мети. І якщо через страждання іншого вони отримають те, чого хочуть.
Вони поводяться так, тому що вони рідше відчувають жалість, докори сумління чи страх. Вони також чудово вміють визначати почуття інших людей, але їх самих ці почуття залишають байдужими. Це дуже небезпечне поєднання навичок. і це є і сьогодні, хоча протягом тисячоліть люди одомашнилися.
Однак головною рисою психопатії є неспровоковане насильство.
Було б непогано, якби ми завжди могли визначити психопата, зустрівшись із ним, побачивши обличчя людини або недовго поспілкувавшись із нею.
На жаль, психопатам це добре відомо, а тому вони чудово навчилися справляти гарне перше враження. На щастя, психопатичні риси мають лише 0,5% людей. Але серед ув'язнених їхня частка більше - близько 8% чоловіків та 2% жінок.
До того ж не всі психопати небезпечні. Асоціальні психопати отримують гострі відчуття від наркотиків або ризикових дій. Тоді як просоціальні психопати, навпаки, шукають емоцій у безстрашному пошуку нових ідей.
Оскільки наше суспільство ґрунтується на інноваціях, просоціальні психопати змінюють світ для всіх нас. Хоча в цьому все одно є як хороше, так і погане.
Звідки ці риси?
Ніхто насправді не знає, чому деякі люди стають садистами. Дехто припускає, що садизм був необхідним для пристосування, наприклад, для того, щоби вбивати тварин під час полювання. На думку інших, завдяки садизму люди здобули владу. Італійський філософ і дипломат Нікколо Макіавеллі одного разу припустив, що "безлад створює час, а не люди". Сучасна неврологія підтверджує, що садизм може бути тактикою виживання у скрутні часи, завдяки різним новоспеченим проектам. Коли певної їжі починає бракувати, рівень нейромедіатора серотоніну в мозку починає падати.  
Іноді люди отримують гострі відчуття від спостереження за слабкістю або вразливістю іншої людини. Психопатія також може бути способом адаптації. Деякі дослідження навіть пов'язують вищий рівень психопатії з більшою здатністю до продовження роду. Однак причиною цього може бути те, що психопати мають репродуктивну перевагу саме у суворих умовах.
Дійсно, психопатія процвітає у нестабільному світі із жорсткою конкуренцією. Психопати - майстри маніпуляції. Їхня імпульсивність та відсутність страху допомагають їм ризикувати і добиватися швидкого успіху.
У фільмі "Волл-стріт" психопат Гордон Гекко заробляє мільйони. Проте, хоча психопатія може бути перевагою у корпоративному світі, припущення, що більшість психопатів досягають лідерських позицій, є хибним.
Зв'язок психопатії з креативністю може також пояснити живучість цієї риси. Математик Ерік Вайнштейн стверджує, що неприємні люди рухають прогрес.
Однак, якщо ваше оточення підтримує творче мислення, неприємну вдачу менше пов'язують з творчістю.
Садизм і психопатія також пов'язані з іншими рисами особистості, як-от «нарцисизм» і макіавеллізм. Разом вони створюють "темну тріаду особистості".
Ці риси мають доволі великий спадковий компонент. Іншими словами, деякі люди просто такими народжуються.  
Так само ми можемо наслідувати певну поведінку, спостерігаючи за людьми поруч. І отже, зменшення жорстокості в світі залежить від кожного з нас.
Страх і дегуманізація
Садизм передбачає насолоду від приниження та болю іншої людини. Проте ми часто чуємо також, що жорстокість провокує дегуманізація людей, позбавлення людини її людського статусу.
Потенційних жертв називають собаками, вошами або тарганами, позбавляючи їх прав людей і полегшуючи таким чином заподіяння їм шкоди.
У цьому є велика частка правди. Дослідження свідчать, що коли хтось порушує соціальну норму, наш мозок сприймає їхні обличчя як менш людські. Таким чином нам стає легше карати людей, які порушують норми поведінки.
З іншого боку, є великою ілюзією вважати, що якщо ми бачимо в комусь людину, ми не заподіємо йому шкоди. Психолог Пол Блум впевнений, що найжорстокіша поведінка часто трапляється саме тоді, коли ми бачимо в людині людину, яка не хоче терпіти біль, приниження чи деградацію.
Нацисти знищили в концтаборах мільйони людей під час Голокосту
Нацисти дегуманізували євреїв, називаючи їх шкідниками та вошами. Проте нацисти принижували, катували та вбивали євреїв саме тому, що вважали їх людьми, які страждають від такого ставлення.
Психіка, характер, вміння толерантних відносин - штука не проста. Є люди, які досягли багато вершин, і в своїх очах - вони є дуже величавими, а гармонії у відносинах так і не здобути. "Бо яка користь людині, коли вона придбає ввесь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?"
Як відомо, «Незнання законів, не звільняє від відповідальності». Так от, незнання психологічних законів також нікого ні від чого не звільняє. І відповідальністю, яка приходить через відмову від своїх асертивних прав як людини (своїх бажань, цілей та цінностей) є пригнічення, депресія, вигорання та втрата задоволення від життя, а також безповоротна втрата стосунків з іншими людьми. Тому, вчитися ніколи не пізно, особливо тим людям, навколо яких задіяна маса людей.
 
Схожі новини
Створення та просування сайтів Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Календар
«    Октябрь 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Вгору