НАТАля ПЕРЕКОНАНА, ЩО ВОНА — ШУРИК

На перший погляд парочка, яка майже щодня зі школи проходила вулицями міста, нічим не могла викликати підозр. Іде вчителька собі додому, їй допомагає хлопчик з дівчачими рисами нести пакет. Що ж тут такого компрометуючого? Але в цих прогулянках було багато незвичайного. Для підлітка вчителька викладала не лише англійську, а й перші ази сексуального життя. Та й сам по собі хлопчик був не зовсім хлопчиком... Приблизно так почалась відверта частина нашої розмови із Наталею. Їй нині 30 років, і вона через пристрасне та нездійсненне бажання бути чоловіком сьогодні, за свідченням лікарів, потребує психологічної допомоги.
Одного дощового вечора, майже перед самими дверима улюбленої вчительки Світлани Сашко (а саме такою у мріях давно вже вважала себе 14-річна школярка Наталя) ні з того ні з сього поцілував її. Та відповіла.
А далі, як розповідає Наталя, після раптового поєднання губ промайнув майже рік безперервної любові. Батьки, з якими жила вчителька Світлана, навіть не здогадувалися, що їх донька приводила в квартиру свого маленького коханця. Та щасливі зустрічі все ж таки скінчились. Світлана одружилась і разом з чоловіком виїхала за кордон.
Після розлуки Шурик-Наталя почала пити по-чорному, кілька разів мало не покінчила з собою. Але нове кохання врятувало від суїциду...
...Милая, милая, милая...
Cердце бьется в моей груди.
Мое первое слово — милая —
Вырывалось из детской души…
Так пізніше напише вона у власному вірші.
А їх буде до того часу, коли Сашко розміняє четвертий десяток, ще багато. Через нестандартне бачення світу — вірші рятуватимуть дівчину-хлопця від божевілля....
Хлопчачі компанії, професійне куріння з 6 класу, постійні бійки та дрібні крадіжки поступово перевтілювали дівчинку в особу протилежної статі. За все життя Наталка жодного разу не одягала плаття, не гралась у ляльки. Коли їй було 11 років, у піонерському таборі її обізвали «Шуриком». З того моменту ні на яке інше ім’я вона не реагує. Вона — це не вона, а — він.
— Сашо, скажи, а як чоловіки та інші люди реагують коли дізнаються, що ти жінка?
— Люди бувають різні, тож по-різному і реагують. Що стосується чоловіків, то після одного прикрого інциденту я перестав довіряти та поважати їх.
— Тебе зґвалтували?
— Не те, що зґвалтували. Але я не хочу про це ні говорити, ні згадувати.
— Добре, не будемо про погане. Ти швидко закохуєшся?
— Не дуже. Та стосунків з жінками було предостатньо.
— Коли хочеш закадрити вподобану людину, що ти застосовуєш для цього?
— Закидаю квітами, пригощаю цукерками. Коли відчуваю зацікавленість, падаю на коліна і кажу: «За Вами хоч на край світу!» Читаю кілька уривків зі своїх віршів...
— І «ведуться»?
— Ще й як!
— Ти пишеш вірші. Коли почав їх писати, кому присвячуєш?
— Після першого нещасливого кохання відчув потребу висловлювати свої думки на папері. З того часу зібралось три зошити, в яких описане все моє життя. Так би мовити, щоденник у римованій формі.
— А як тебе називають твої партнерки?
— Частіше маленьким розпусником, інколи дон жуаном.
Виходячи з історичних джерел, подібне явище існувало ще в античну епоху. Чи простить людство Чайковському та Леонардо за те, що вони були не такими, як більшість?!
Вже давно гомосексуальність у всьому світі хворобою не вважається. Більше десятка років відмінено карну відповідальність в Україні. 10 відсотків людей на планеті кохають людей своєї статі, і це їх вибір.
— Людина починає формуватися як статева ідентичність від 2 до 5 років, — говорить психолог Оксана Бєлова. — Щодо випадку з Наталею, то, можливо, саме у цей період у неї щось трапилось у стосунках з батьками. Адже особливу роль у засвоєнні статевих ролей відіграє батько. Він, як правило, частіше та активніше підкріплює відповідну до статі поведінку.
До речі, наше суспільство ще не готове прийняти не тільки геїв, трансвеститів та інших людей, які тим чи іншим чином виділяються у загальній масі. Незвичність лякає, бо у більшості немає типового конструктивного шаблону поведінки відносно незвичайності. Тому я вважаю, що проблеми неприйняття людей, відмінних від норми — це психічна хвороба нашого суспільства.
З боку церкви трансвестизм вважається великим гріхом. Якщо Бог створив тебе жінкою чи чоловіком, то маєш таким і залишатись до кінця своїх днів. Та ніхто ж не винен у тому, що природа розпорядилась так жорстоко. Нам треба це зрозуміти та простити їх за те, що вони не такі, як ми.
Аріна КАНТОНІСТОВА,
Рівне.